Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 772
22 січня 2025

Час Європі об'єднати зусилля для власної оборони – Олексій Гарань

Президент Франції Еммануель Макрон у своїй промові перед Збройними силами Франції закликав Європу взяти більшу відповідальність за безпеку регіону, наголосивши що війна в Україні є лише частиною ширшої загрози, яку становить Росія. Він також оголосив про проєкт із мобілізації молодих добровольців для посилення французької армії. Олексій Гарань,  професор політології НаУКМА, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи», пояснив на телеканалі ApostropheTV   важливість цих слів,  акцентуючи на зміні ролі Європи у питаннях безпеки на тлі можливого зменшення підтримки з боку США.

На його думку, такі слова Еммануеля Макрона слід оцінювати не з точки зору поглядів французького лідера на тривалість війни, а скоріше як свідчення реалізму французького президента, оскільки він говорить не лише про російську війну в Україні, а й про те, що Росія становить загрозу для Європи загалом.

«Що б ми хотіли почути? Що війна завтра закінчиться і не треба посилювати військову міць? Очевидно, це було б ілюзією. Франція, разом із країнами Балтії, Польщею та Швецією, чітко усвідомлює необхідність зміцнення обороноздатності Європи», – прокоментував Олексій Гарань.

Він також звернув увагу на символічність заяви Макрона в контексті дня інавгурації Дональда Трампа:

 «Це може бути збігом, але водночас це виглядає як реакція на можливий ізоляціонізм США. Трамп вимагав і, ймовірно, продовжить вимагати від європейських союзників більших внесків у НАТО. Франція розуміє, що Європі потрібна мобілізація власних ресурсів».

За словами професора політології, американська присутність у Європі може скоротитися, і європейські країни повинні бути до цього готовими.

 «Це своєрідний сигнал до єдності та рішучості. Європейці мають мобілізуватися для захисту власної безпеки», – наголосив він.

Прокоментував Олексій  Гарань і  рішення Трампа призупинити допомогу США іншим країнам на 90 днів:

«Тут важливо зрозуміти, чи йдеться про зобов’язання, взяті попередньою адміністрацією, чи про нові. Американська допомога охоплює не лише військову сферу, а й гуманітарну та економічну. Це видається як ревізія, спрямована на підвищення ефективності використання ресурсів».

Науковець  зауважив, що перевірка може призвести до пауз чи скорочень у різних сферах.

«Це може торкнутися і України, особливо військової допомоги. Якщо говорити про економічну підтримку, то головну роль тут відіграє Європейський Союз, зокрема Німеччина. У військовій сфері, безумовно, першу скрипку відіграють Сполучені Штати», – акцентував Олексій Гарань.

За його словами, сценарії можуть бути різними:

«Якщо Трамп побачить, що Путін не реагує, це може підштовхнути до посилення тиску на Росію і збільшення поставок зброї Україні. Водночас можливе й певне скорочення допомоги. Сподіваюся, навіть у такому випадку це не буде радикальним».

Науковець наголосив, що в разі скорочення американської допомоги Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за безпеку.

«Це виклик для європейських партнерів, які мають зміцнити свою обороноздатність і зробити внесок у стабільність у регіоні», – підсумував Олексій Гарань.

 

Останні новини з категорії Коментарі

«Матриця Гази» для Донбасу – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль продає Трампу ідею «вільної економічної зони»

Чи стане «вільна економічна зона» кроком до деескалації, які ризики вона несе для України та хто є автором ідеї – пояснює Тарас Жовтенко
24 лютого 2026

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Урвати Донеччину задешево. Є ноу-хау у гарантіях безпеки для України від США – Марія Золкіна

В обмін на Донецьку область і ЗАЕС ми цілком можемо отримати красиво оформлену, невиконувану і не вимірювану обіцянку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026