Маріанна Присяжнюк

Аналітикиня, аспірантка Бухарестського національного університету

Сфера інтересів: міжнародні відносини, регіональна співпраця, аналіз та протидія інформаційним загрозам (FIMI)

Коментарі
Перегляди: 802
6 травня 2025

Декілька думок навздогін першого туру повторних президентських виборів у Румунії

Оигінал  –   Facebook-сторінка автора

Перше. Антонеску, кандидат від коаліції PSD–PNL–UDMR, навіть не потрапив до другого туру. Більше того, за останні 10 років він взагалі випав із великої політики, тож його просто «дістали з шухляди». У системи, яка всім управляє, має адмінресурс і формує порядок денний, не знайшлося яскравого талановитого кандидата, який би показав вищий пілотаж. Це – катастрофа і виродження, бо система, де, як не «нанаш», то коханки й нащадки – саме так і закінчується.

Має стати нам уроком.

Друге. Рішення Конституційного суду 2024 року щодо скасування президентських виборів у 2024-му, яке, наче, мало б стати запобіжником системного краху, насправді лише прискорило його. Якщо у 2024-му був ризик Джорджеску-президента, то тепер Сіміон цілком може призначити його прем’єр-міністром. Глава уряду Чолаку вже подав у відставку. Тож зловживання конституційними механізмами системних проблем не вирішило. Ба більше – все тільки прискорило маховик.

Це теж має стати нам уроком, особливо коли деякі так призвичаїлися до внутрішніх санкцій.

Третє. Румунам не надто подобається, коли говориш про «дві Румунії» – одну діаспорну, другу – «домашню». Але це вже не просто метафора, а очевидна реальність, яку треба вивчати. Якщо Україна не почала цього робити хоча б після минулорічних виборів у Молдові, то можна, як мінімум, не очікувати, що 8–10 мільйонів співгромадян, які виїхали після 2022-го, якимось чином самі перетворяться на потужне лобі. Щоб не проводити паралелей – подивіться, що в сусідів.
І це має стати нам уроком.

Сьогодні дорогою якраз слухала румунське радіо, і ведучі аналізували електоральну поведінку діаспори. Прозвучало кілька цікавих аргументів: велика хвиля еміграції в 90-х – люди, які виїхали після падіння комунізму і які так і не побачили нової системи координат удома; румуни (мабуть, не тільки вони), які мігрували до країн Північної Європи, демонструють кращі результати інтеграції – завдяки сильнішим національним механізмам, і це відображають результати голосування; і найголовніше – це рівень здатності інтегрувати два світи: той, з якого вони виїхали, і той, у якому живуть. У багатьох цей внутрішній міст так і не з’явився – і це стає викликом для обох «світів».

І останнє. Забудьте про ТікТок/Телеграм. Це лише рейки, по яких усе це несеться.

 

Останні новини з категорії Коментарі

«Матриця Гази» для Донбасу – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль продає Трампу ідею «вільної економічної зони»

Чи стане «вільна економічна зона» кроком до деескалації, які ризики вона несе для України та хто є автором ідеї – пояснює Тарас Жовтенко
24 лютого 2026

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Урвати Донеччину задешево. Є ноу-хау у гарантіях безпеки для України від США – Марія Золкіна

В обмін на Донецьку область і ЗАЕС ми цілком можемо отримати красиво оформлену, невиконувану і не вимірювану обіцянку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026