Маріанна Присяжнюк

Аналітикиня, аспірантка Бухарестського національного університету

Сфера інтересів: міжнародні відносини, регіональна співпраця, аналіз та протидія інформаційним загрозам (FIMI)

Коментарі
Перегляди: 952
6 травня 2025

Декілька думок навздогін першого туру повторних президентських виборів у Румунії

Оигінал  –   Facebook-сторінка автора

Перше. Антонеску, кандидат від коаліції PSD–PNL–UDMR, навіть не потрапив до другого туру. Більше того, за останні 10 років він взагалі випав із великої політики, тож його просто «дістали з шухляди». У системи, яка всім управляє, має адмінресурс і формує порядок денний, не знайшлося яскравого талановитого кандидата, який би показав вищий пілотаж. Це – катастрофа і виродження, бо система, де, як не «нанаш», то коханки й нащадки – саме так і закінчується.

Має стати нам уроком.

Друге. Рішення Конституційного суду 2024 року щодо скасування президентських виборів у 2024-му, яке, наче, мало б стати запобіжником системного краху, насправді лише прискорило його. Якщо у 2024-му був ризик Джорджеску-президента, то тепер Сіміон цілком може призначити його прем’єр-міністром. Глава уряду Чолаку вже подав у відставку. Тож зловживання конституційними механізмами системних проблем не вирішило. Ба більше – все тільки прискорило маховик.

Це теж має стати нам уроком, особливо коли деякі так призвичаїлися до внутрішніх санкцій.

Третє. Румунам не надто подобається, коли говориш про «дві Румунії» – одну діаспорну, другу – «домашню». Але це вже не просто метафора, а очевидна реальність, яку треба вивчати. Якщо Україна не почала цього робити хоча б після минулорічних виборів у Молдові, то можна, як мінімум, не очікувати, що 8–10 мільйонів співгромадян, які виїхали після 2022-го, якимось чином самі перетворяться на потужне лобі. Щоб не проводити паралелей – подивіться, що в сусідів.
І це має стати нам уроком.

Сьогодні дорогою якраз слухала румунське радіо, і ведучі аналізували електоральну поведінку діаспори. Прозвучало кілька цікавих аргументів: велика хвиля еміграції в 90-х – люди, які виїхали після падіння комунізму і які так і не побачили нової системи координат удома; румуни (мабуть, не тільки вони), які мігрували до країн Північної Європи, демонструють кращі результати інтеграції – завдяки сильнішим національним механізмам, і це відображають результати голосування; і найголовніше – це рівень здатності інтегрувати два світи: той, з якого вони виїхали, і той, у якому живуть. У багатьох цей внутрішній міст так і не з’явився – і це стає викликом для обох «світів».

І останнє. Забудьте про ТікТок/Телеграм. Це лише рейки, по яких усе це несеться.

 

Останні новини з категорії Коментарі

«Не означає, що не хочуть цього зробити». Чому Росія вдарила «Орєшніком» не по Києву, а по Білій Церкві – Тарас Жовтенко назвав дві причини

Тарас Жовтенко в ефірі Radio NV пояснив, чому Росія вдарила «Орєшніком» по Білій Церкві, а не по Києву
25 травня 2026

Українці хочуть довіряти Президенту під час війни, але цей кредит не безкінечний – Олексій Гарань

Олексій Гарань в інтерв’ю аналізує, як повномасштабна війна змінила президентство Володимира Зеленського, його політичну роль, рівень суспіл...
23 травня 2026

Сі Цзіньпін уже не потребує Путіна як посередника і затягує путінський режим у ще більшу залежність – Тарас Жовтенко про підсумки візиту до Китаю

Тарас Жовтенко про головний результат візиту Путіна до Пекіна
22 травня 2026

Чи можна буде пробачити Зеленському справу «Мідас»? – Олексій Гарань

Олексій Гарань аналізує, чи може Зеленський після справи «Мідас» повернути довіру суспільства через перезавантаження влади та визнання помил...
21 травня 2026