Єдиною аналітичною мовою

22 листопада 2016 року  у Берліні Інститут європейської політики та Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели круглий стіл «Аналітичні центри в Німеччині та Україні: проблеми та перспективи співпраці»,  де підбили підсумки двох досліджень.

В одному з них українські експерти  проводили інтерв'ювання німецьких аналітичних та неурядових організацій, що працюють з Україною, у другому –  німецькі аналітики здійснили  інституційне опитування українських аналітичних центрів.

Головними цілями  україно-німецького дослідження було з'ясувати, наскільки співвідносяться між собою два підходи до організації роботи, як організації оцінюють свої спроможності і  спроможності своїх партнерів закордоном.

 Хто є і хто має бути споживачами послуг аналітичних центрів в Україні і в Німеччині? Як адвокасі-компонент сприймається в діяльності аналітичної установи в українських і в німецьких реаліях?

А найголовніше: які теми щодо України,на думку українських організацій,є цікавими для німецьких та євросоюзівських  органів влади і аналітичних центрів в Німеччині і як це співвідноситься з реальними інтересами тих же німецьких центрів?

Надія Коваль, аналітикиня Української Призми, презентувала підготовлене в рамках  проекту дослідження на тему безпекового виміру у відносинах України та ЄС.

 Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна представила результати опитування українських аналітичних центрів, які розкривають проблему інституційної та аналітичної спроможності think tanks в Україні, наявні проблеми та перспективи співпраці із аналітичними центрами в країнах ЄС, сфери інтересів для тісного партнерства, з точки зору українських експертів.

На  своїй сторінці у Facebook Марія Золкіна написала: «Головне і найцікавіше - це можливість подискутувати після презентації. Сьогодні у Берліні це було жваво і насичено. Більше все-таки – про міжкультурні відмінності, які накладають, як не крути, відбиток на організацію процесу роботи інституцій. Один з основних моїх власних висновків з цього проекту в цілому: ми маємо прагнути зрозумілих для міжнародної експертної спільноти стандартів, говорити зі світом єдиною аналітичною мовою, краще організовувати свою комунікацію із зовнішнім світом, але давно минули ті часи,коли обмін досвідом за замовчуванням передбачав, що це українські організації мають запозичувати, абсорбувати більше, аніж давати зі свого боку. Ні, вже змінилися реалії. Дискурс на цю тему, щоправда, не зовсім і не для всіх. Але нам точно є вже що запропонувати своїм колегам закордоном. Працюймо над собою і все нам вдасться».

Така сама презентація в Києві відбудеться  у четвер,  2016 року 24 листопада.