Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 899
28 квітня 2025

Індія vs Пакистан: «ядерні страхи» – зайві – Олексій Гарань

Оригінал колонки –  УНІАН

Останніми днями світ спостерігає, як загострюється давній конфлікт між Індією та Пакистаном.

Протистояння між цими країнами веде відлік від 1947 року, коли Британська Індія була поділена на дві частини. Цей поділ відбувався за релігійною ознакою, тобто Пакистан – це територія з переважно мусульманським населенням, а в Індії воно переважно індуїстське (та водночас це третя за чисельністю мусульман країна в світі). І того ж року почалася перша індо-пакистанська війна (відкрите протистояння через приналежність князівства Кашмір), яка завершилася у 1949 році перемир’ям. По суті, це призвело до поділу Кашміру на дві частини. А пізніше долучився ще й Китай – третя країна, яка окуповує частину Кашміру.

Загалом відтоді стосунки між Індією і Пакистаном напружені. Мова про війни в 1965 та 1971 роках, а також так званий Каргільський конфлікт в 1999 році, який дехто вважає четвертою індо-пакистанською війною.

"Таким чином, формально, між Індією та Пакистаном десятки років діяло перемир’я, але напруга ніколи не спадала…

Цього разу  «каменем спотикання» стала суперечка про воду. Річки, які беруть свій початок у Кашмірі, свого часу були порівну розподілені між Індією та Пакистаном. Тепер Індія заявляє, що цей розподіл відбувся нечесно, оскільки, мовляв, річки, які їй дісталися, мають набагато менше води – 20% проти 80%, які є в розпорядженні Пакистану.

Чи варто боятись, що локальний конфлікт переросте у глобальний? Як показує практика попередніх загострень (після 1971 року), якщо між Індією й Пакистаном відбудуться якісь збройні сутички, навіть їх серія, то конфлікт між ними  триватиме, але навряд чи він переросте в повномасштабну, глобальну індо-пакистанську війну. Тим більше, в ядерну.

Хоча обидві країни володіють ядерною зброєю, не забуваймо, що вона існує для стримування, а не для застосування (адже це мало  б катастрофічні наслідки для цих двох країн). Крім того, варто пам’ятати про те, які ще країни можуть бути залучені.

Так, раніше в індо-пакистанському протистоянні Пакистан традиційно підтримували Китай і США. Своєю чергою, Радянський Союз підтримував Індію. Зараз ситуація виглядає таким чином:  Індії з Китаєм перебувають у територіальному  конфлікті, оскільки Пекін висуває Нью-Делі територіальні претензії. Тому за цих умов, хоча обидві країни є членами міжнародної організації БРІКС, КНР для Індії є загрозою. Водночас Росія, на яку раніше можна було б покладатися, зараз балансує між Індією та Пакистаном, намагаючись мати з ними обома добрі стосунки. Тож Індії вкрай потрібна підтримка США.

"Щодо України, ми зацікавлені зберігати добрі стосунки з обома країнами, а не з’ясовувати, хто правий, а хто ні, й ставати на чиюсь сторону.

Тому маємо займати чітку позицію: ми – за мирні переговори. Якщо брати до уваги ситуацію з Кашміром, то, значною мірою, це етно-територіальний конфлікт. Тож нам, виходячи з того, що ми маємо такий конфлікт з Росією, не доцільно втручатися в цю суперечку.

 

Останні новини з категорії Коментарі

«Матриця Гази» для Донбасу – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль продає Трампу ідею «вільної економічної зони»

Чи стане «вільна економічна зона» кроком до деескалації, які ризики вона несе для України та хто є автором ідеї – пояснює Тарас Жовтенко
24 лютого 2026

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Урвати Донеччину задешево. Є ноу-хау у гарантіях безпеки для України від США – Марія Золкіна

В обмін на Донецьку область і ЗАЕС ми цілком можемо отримати красиво оформлену, невиконувану і не вимірювану обіцянку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026