Інтереси України не в пріоритеті: як імідж «крутого хлопця-переможця» керує зовнішньою політикою Трампа – Марія Золкіна

Поки підтримка США для України відчутно знижується, у ставленні до Росії риторика та підходи Дональда Трампа помітно м’якіші. Про це в коментарі телеканалу Апостроф TV сказала  Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук.

Вона відзначила, що Сполучені Штати демонструють дедалі більшу байдужість до інтересів Києва і дедалі більшу лояльність до Москви.

«Трамп не застосовує жодних із тих  жорстких методів, які раніше обіцяв використати, якщо Путін буде винним у відсутності прогресу в переговорах. Натомість ми бачимо серйозний дисбаланс: з одного боку – відмову Сполучених Штатів від подальшої підтримки України, з іншого – дзвінок Путіну, а не Зеленському, і не розмову з Зеленським», – зазначає експертка.

За словами Марії Золкіної, скорочення допомоги Україні не можна списати на рішення окремих чиновників із Пентагону. На її думку,  це – свідома політика Трампа.

«Це рішення президента Трампа. Не можуть такі важливі рішення ухвалюватися  окремими учасниками цього  бюрократичного процесу, окремими чиновниками. Просто, щоб не накликати шквалу медійної критики, його перевели на рівень відповідальності середньостатистичних співробітників державної служби. Але це, очевидно, не відповідає дійсності», – переконана вона.

Більше того, на користь версії, що це особисте рішення Трампа, свідчить уся історія американо-російських та американо-українських контактів після січня 2025 року, коли він узявся за «дипломатію» задля досягнення перемир'я, нагадує Марія Золкіна.

«Ми  бачили, як Трамп намагався знайти спільну мову з Росією – вмовити, задобрити, тоді як до України спершу застосовував жорсткий підхід: тиск, примус, спроби витиснути згоду на фактичну політичну капітуляцію. Це не вдалося, і був певний  період затишшя. Але зараз усе  змінюється байдужістю до того, що буде з Україною, якщо немає ні перемир'я, ні миру», – коментує вона.

На думку аналітикині, Сполучені Штати втрачають статус стратегічного  партнера  України. І хоча офіційна українська дипломатія  повинна і  намагатиметься  утримувати зв'язок з американською адміністрацією, в реальності Київ змушений шукати обхідні шляхи – звертатися напряму до виробників озброєння, працювати з впливовими особами за межами адміністрації, які повинні вплинути на її рішення.

«Американці більше не є партнерами України у протистоянні російській агресії. Так, ми намагаємося шукати інші рівні взаємодії – з компаніями, які виробляють ракети для  Patriot,  з виробниками зброї. Але це вже не партнерство держав», – наголосила вона.

Аналітикиня зазначає, що  нинішні дії Трампа – це спроба відновити російсько-американське партнерство. На  її думку,  йдеться не лише про прагнення ізолювати Росію від Китаю, а й про глибше повернення до традиційної моделі співпраці між Москвою і Вашингтоном, яка існувала з часів розпаду СРСР. Лише повномасштабне вторгнення 2022 року змінило сприйняття Росії – з партнера на джерело прямої загрози Європі та всій системі трансатлантичної безпеки.

«Все, що робить Трамп сьогодні, – це  спроба відновити співпрацю з Росією  та вивести її  з ізоляції. Але фактично його дії лише зміцнюють Росію, послаблюють Україну та підривають європейську систему безпеки. А разом із нею – і роль США, які виглядають не як сильний лідер, а як країна, що кинула партнерів і не змогла запропонувати альтернативу. І саме цим Росія скористається», – переконана вона.

Марія Золкіна наголошує, що наразі Трамп   демонструє розчарування і втрачає інтерес до російсько-українського треку як до частини своєї зовнішньої політики. Він не тисне на Москву, визнав безрезультатність тиску на Київ  і просто відвертається від цієї теми як від зовнішньополітичного пріоритету. Водночас він зважується  на радикальний крок щодо Тегерану і   приєднується до воєнних дій між Ізраїлем та Іраном.  

«Він не дарма сам почав американське втручання в цю історію і сам завершив її, проголосивши, що він досяг результату. Цей розворот добре ілюструє політичний психотип Трампа: йому потрібна маленька переможна історія.  З Москвою не вдалося. Тому йому цей трек не цікавий. Нехай там Україна далі борсається», – намагається описати квінтесенцію розуміння Трампа аналітикиня.

Виживання  України як незалежної держави у межах 1991 року – і навіть 2014-го чи 2022-го років – не становить для Трампа стратегічного інтересу США. Він не бачить сенсу підтримувати її так, як це робила попередня адміністрація. Навіть погоджена військова допомога – зокрема критично важливі ракети Patriot, які вже стоять у Польщі – заблокована. І хоча ці ракети потрібні просто зараз, щоб захищати українські міста від російських атак, для Трампа це не аргумент.
Для Трампа сьогодні головне – імідж крутого хлопця-переможця, акцентує аналітикиня.

«Але  в історії з Україною його резистентність до допомоги Україні, втрата інтересу до підтримки України обернеться тим,  що Росія виглядатиме дипломатичним переможцем у трикутнику, який він сам і заснував – американо- російсько-українському трикутнику контактів і перемовин», – підсумувала Марія Золкіна.