Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 398
27 травня 2025

Ключовий урок війни для західних партнерів – стійкість українського суспільства – Тарас Жовтенко

Що допомагає українцям залишатися сильними на четвертому році повномасштабної війни? Як змінюється наша довіра один до одного, до держави, до волонтерів? І наскільки ми готові до оборони не лише фізично, а й психологічно? Відповіді на ці питання шукали дослідники Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у спільному опитуванні зі шведськими колегами з  університету Marie  Cederschiold University  у Стокгольмі та соціологічною службою Центру Разумкова. Назва дослідження – «Стійкість, оборона, безпека. Погляд з України та Швеції». Тарас Жовтенко, безпековий аналітик та в.о. виконавчого директора Фонду, в інтерв'ю телеканалу ICTV в рамках марафону «Єдині новини» прокоментував, чому було обрано саме Швецію.

Він розповів, що шведських колег зацікавило, як на четвертому році повномасштабної війни українське суспільство демонструє вражаючу стійкість, незважаючи на постійні військові удари та інформаційно-психологічні атаки з боку Росії.

«Один з головних уроків цієї війни для західних партнерів, в тому числі і для наших шведських партнерів, полягає в тому, що поряд з професіоналізмом і мотивацією армії, одним з ключових факторів, які забезпечують стабільність і ефективність як інститутів безпеки, так і держави в цілому, є, перш за все, стійкість суспільства», – зазначив Тарас Жовтенко.

Спільне дослідження мало на меті знайти точки перетину між українським та шведським досвідом. Дослідники звернули увагу на ключові параметри горизонтальної довіри та взаємодії між громадянами суспільства – залученість громадян до формальних та неформальних об'єднань громадянської активності, довіру громадян один до одного, до державних інституцій та до інститутів громадянського суспільства загалом.

«Ми побачили цікаву річ: українське та шведське суспільства виявилися дуже близькими за ключовими параметрами горизонтальної довіри», – коментує експерт.

Але попри це, більшість опитаних українців – 67,5% – все ще вважають, що у спілкуванні з людьми треба бути обережними. У 2017 році таких було ще більше – 77,5%.

«Це показник, який потрібно інтерпретувати в контексті, і війна тут дещо прояснює. Сьогоднішні цифри говорять не про тотальну недовіру, а про обережність у складних умовах. Ми не бачимо колапсу довіри, і це важливо, тому що одна з цілей російської гібридної війни – розколоти українське суспільство зсередини», – каже аналітик.

На думку соціологів, ці дані свідчать про те, що інформаційні операції Росії поки що не дали бажаного результату.

«Ключова мішень російського інформаційного впливу – це довіра. Йдеться не лише про довіру українців до політиків чи військово-політичного керівництва, а й про довіру в широкому сенсі – насамперед, один до одного. З огляду на те, що вже чотири роки Росія веде цілеспрямовану діяльність на те, щоб цю довіру похитнути, такі показники  залишаються дуже позитивними.  Ми не бачимо помітної ефективності діяльності росіян в цьому напрямку», – пояснив Тарас Жовтенко.

Ще один цікавий вимір – готовність громадян захищати Україну. На перший погляд, відповідь виглядає суперечливою: 44% вважають себе не дуже добре підготовленими, а 39%–- зовсім не готові.

«Це питання не про реальну боєздатність, а про відчуття людей. Ми також ставили додаткові запитання, наприклад, про готовність ризикувати своїм життям у Збройних силах, як доброволець чи без ризику. І виявилося, що близько 21% готові захищати країну зі зброєю в руках, усвідомлюючи ризики, і ще 30-35% готові брати участь без прямого ризику для життя», – пояснює Тарас Жовтенко.

Для порівняння, у Швеції 69% респондентів заявили, що готові захищати себе. Але і ці цифри потребують пояснення:

«Для шведів це більше гіпотетичне, уявне питання, ніж для українців, які бачать війну на власній території. Тому рівень готовності шведів наразі вищий. Насправді, на відповіді шведів зараз впливає їхня реальність, а їхня реальність зараз максимально віддалена від реальності війни, яку ми маємо сьогодні в Україні», – підсумовує експерт.  

 

Останні новини з категорії Коментарі

Бабіш проти військової допомоги Україні, але є цікавий нюанс – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко вважає, що оборонна промисловість Чехії може отримати значний обсяг замовлень для ЗСУ, а витрати на себе візьме Європейський...
13 жовтня 2025

Угорщина традиційно демонструє негатив до сусідів – Маріанна Присяжнюк про те, як Україна може перейняти досвід Румунії у спілкуванні з Будапештом

Як сусіди Угорщини будують з нею відносини та чому Україна має посилити співпрацю з Румунією – у розмові з політичною аналітикинею Маріанно...
10 жовтня 2025

Снаряди не доходять до позицій: де збоїть ланцюг постачання – коментар Тараса Жовтенка до розслідування NYT

Про корупційні ризики, проблеми оборонної промисловості та реальні масштаби міжнародної підтримки — Тарас Жовтенко в етері Олекси Кібкала
9 жовтня 2025

«Стіна дронів» і «стіна страху» – Марія Золкіна про нерішучість Європи та НАТО перед російською загрозою

Марія Золкіна про те, чому європейці бояться відповідати на провокації Росії і чи зможе «стіна дронів» реально захистити Європу
7 жовтня 2025