Кремль знову дістав «ядерну дубинку», але ситуація вже не та – Тарас Жовтенко

Після чергових заяв Володимира Путіна про випробування ракети «Бурєвєснік» з ядерною силовою установкою, Дональд Трамп зазначив, що Путіну варто думати не про «Бурєвєсніки», а як закінчити війну. Водночас  в медіа порівнюють ситуацію з 2022 роком, коли саме страх ядерного удару став приводом для тимчасового призупинення  військової допомоги Україні. Чи може подібне повторитися зараз  – пояснив Тарас Жовтенко,  безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва,   в інтерв’ю Radio NV.

За його словами,   логіка бункера справді така:  дістати «ядерну дубинку»,  і оскільки вона вже кілька разів стримувала Захід і американців, то стримуватиме їх і надалі.

Але нині ситуація зовсім інша, вважає аналітик:

«По-перше, попередня адміністрація Байдена спромоглася на те, щоб досить чітко пояснити путінському оточенню і особисто російському диктатору, що буде з ними всіма, якщо вони вдадуться до використання ядерної зброї. По-друге, Захід зрозумів, що більшість цих погроз –  це елемент шантажу, елемент пропаганди, а не реальні наміри».

Тарас Жовтенко нагадав, що  у 2022 році Вашингтон справді тимчасово призупинив частину допомоги, коли Росія демонструвала готовність до ескалації. Але тепер і політичний контекст, і підхід Білого дому змінилися.

«У Трампа інша риторика, ніж у адміністрації Байдена, з якою мала справу путінська логіка. За Байдена про такі речі вголос не говорили – адміністрація дуже обережно ставилася до будь-яких натяків на ескалацію, а «ескалація» була для неї стоп-словом. Натомість тепер бачимо, як Трамп  прямо заявляє, що ядерної війни ніхто не бажає, але якщо треба – у США найкраща зброя і вони зможуть її застосувати. І це один із сильних  сигналів для нинішньої путінської диктатури», – пояснив Тарас Жовтенко.

За його словами, Трамп переконався, що силовий аргумент працює краще.

«У Трампа відбувся Іран, відбулося бомбардування іранських ядерних об’єктів. І тоді Трамп зрозумів, що застосування сили з боку Сполучених Штатів – значно крутіше,  ніж щодня пояснювати про тарифну війну і що ця тарифна політика дуже дієва. Коли всі бачать американські бомбардувальники, які завдають ударів по ядерних об’єктах ворожої держави або країни-опонента, це сприймається однозначно і  саме по собі працює на користь адміністрації й особисто президента», – зазначив аналітик.

Він наголосив, що з Трампом діють два моменти – гроші та честолюбство. Поки він бачить, що на його честолюбство  грають войовничі заяви, він навряд чи даватиме задню. На думку Тараса Жовтенка, нинішній президент США не схильний реагувати на російський ядерний шантаж поступками.

«Трамп побачив, що після розміщення американських ракетоносців біля російського узбережжя чи натяків на передачу Україні «Томагавків» Кремль миттєво змінює риторику. Путін сам телефонує, Медведєва «ховають» подалі, ультиматуми відкладаються. Отже, Трамп бачить, що оцей силовий аргумент працює», – пояснив експерт.

Щодо самої ракети «Бурєвєснік», то, за словами Тараса Жовтенка, вона дуже  «міфологізована» і використовується  радше як пропагандистський інструмент.

«Це проєкт ще радянських часів, який тоді закрили як безперспективний. Виробляти такі ракети серійно неможливо – надто дорого і ненадійно. Тож фактично Путін шантажує тим, чого не має. Це спроба створити образ “літаючого Чорнобиля”, щоб утримати увагу Заходу», – каже аналітик.

На думку Тараса Жовтенка, повторення сценарію 2022 року, коли страх ядерної ескалації змусив Вашингтон призупинити допомогу Україні, сьогодні малоймовірне.