Марія Золкіна

Голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів", дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук 

Коментарі
Перегляди: 1313
19 березня 2025
Read this article in English

Логіка Кремля залишається незмінною: посилювати тиск на полі бою та вимагати більше на переговорах – Марія Золкіна

Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи»  Імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук, в інтерв'ю ВВС підбила перші підсумки розмови Трампа та  Путіна.

– Якими Ви бачите результати розмови Трампа і Путіна  з української точки зору?

– Це було цілком очікувано, що Путін намагатиметься вибити якомога більше поступок від України. Він розуміє, що Трамп прагне припинення вогню будь-якою ціною, без деталей, як контролюватиметься припинення вогню і  гарантій стабільності. Фактично, ми побачили підтвердження того, що тактика Росії залишається незмінною. Надалі варто очікувати, що Москва намагатиметься тиснути на президента США, щоб той схиляв Україну до компромісів, зокрема у питаннях військової допомоги та надання розвідданих. Мета Росії — змусити Україну як слабшу, так би мовити, сторону в цьому трикутнику між США, Росією та Україною, погодитися на умови Кремля  задля  припинення вогню.

– Ви вважаєте, що Путін справді хоче миру?

– Абсолютно ні. Ми бачимо, що Росія мобілізує наявні ресурси для посилення тиску на полі бою, особливо в Харківській, Запорізькій та Сумській областях. Сумщина, як прикордонний регіон, щодня зазнає руйнувань і спустошується. Логіка Кремля проста: посилювати військовий тиск, щоб домагатися максимально вигідних умов на переговорах.
На жаль, Трамп дуже відкритий  до певних вимог Путіна на цьому етапі переговорів. Він ще під час передвиборчої кампанії пообіцяв припинити війну, тому зацікавлений у якнайшвидшому завершенні бойових дій, навіть без реальних гарантій для України.

– Якою має бути позиція України зараз? Що повинен робити президент Зеленський?

– Після провалу дипломатичних контактів між США та Україною в Овальному кабінеті ситуація дещо стабілізувалася. Українська дипломатія нині демонструє максимальну конструктивність, що підтверджується згодою на 30-денне припинення вогню.
Ще до зустрічі в Джидді Київ не був готовий до таких кроків. Тепер ми побачимо, як українська дипломатія переконуватиме Вашингтон, що Путін не є надійним партнером. Якщо він навіть не дотримується тимчасового припинення вогню, то чому варто вірити в його готовність до довгострокової угоди?

– Дехто може сказати, що 30-денна пауза в атаках на українську енергетичну інфраструктуру — це краще, ніж нічого. Ви згодні?

– Так, це краще, ніж нічого. Але варто розуміти, що основна мета Росії полягала в повному руйнуванні енергосистеми України саме в зимовий період. Березень в Україні ще досить холодний, але світловий день стає довшим, і нинішні атаки вже не матимуть такого руйнівного ефекту, як наприкінці осені чи взимку.
Водночас для України тимчасова заборона на удари вглиб території Росії за допомогою безпілотників українського виробництва, зокрема по нафтопереробних заводах, матиме більш негативний ефект в короткостроковій перспективі.
На жаль, США не використовують цей важіль тиску, щоб підштовхнути Кремль до реальних поступок. Хоча саме такі удари вразливі для російської економіки та стабільності.

Останні новини з категорії Коментарі

«Матриця Гази» для Донбасу – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль продає Трампу ідею «вільної економічної зони»

Чи стане «вільна економічна зона» кроком до деескалації, які ризики вона несе для України та хто є автором ідеї – пояснює Тарас Жовтенко
24 лютого 2026

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Урвати Донеччину задешево. Є ноу-хау у гарантіях безпеки для України від США – Марія Золкіна

В обмін на Донецьку область і ЗАЕС ми цілком можемо отримати красиво оформлену, невиконувану і не вимірювану обіцянку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026