«Настав колапс». Ми використали сценарій російських генералів проти РФ — Тарас Жовтенко про політичні і військові результати Курської операції

Оригінал статті — NV

Безпековий аналітик Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в ефірі Radio NV розповів про те, яких цілей вже вдалося досягти Силам оборони операцією на Курщині.

—  Якщо говорити про ті цілі, які вже можна вважати частково досягнутими, я би їх розділив на дві великі групи. Перша — це більше політичні, і друга — ті, які стосуються безпосередньо ситуації на полі бою і, зрештою, військової сфери.

Якщо ми говоримо про політичні цілі, яких вже вдалося досягти завдяки цій операції Збройних сил України на території Російської Федерації, то, по-перше, це, звичайно, дуже серйозний політичний удар по іміджу особисто російського диктатора [Володимира Путіна] і, відповідно, по його здатності ефективно контролювати ситуацію не тільки на кордоні, а й всередині Російської Федерації. Вже є купа мемів про те, що Путіну згадують його цитату, що у Росії "нет границ", тільки в свій час російський фюрер розумів під цим трошки інші речі, ніж це насправді зараз на практиці проявляється.

І те, як продовжує реагувати російський силовий апарат, — це теж досить серйозний політичний удар по всій путінській вертикалі і по його силовиках. Зрештою, ми бачимо, що фактично повторюється ситуація, коли проти росіян повертається використання їхнього інструментарію. Враховуючи те, як почалася ця курська операція, треба підкреслити, що в цьому випадку ми взяли за основу ті підходи російських генералів, які були реалізовані, наприклад, в наступі росіян 24 лютого 2022 року.

Тобто перша фаза цієї повномасштабної війни Росії з Україною якраз почалася з такої більш гібридної операції, коли російські війська просувалися максимально швидко і намагалися зайти максимально вглиб території України. І головною їхньою метою було [здійснення] не стільки контролю території за площею, скільки контроль конкретних об'єктів — політичних, адміністративних, промислових і так далі.

І ми взяли за основу той самий підхід і той самий сценарій, і використали це проти самих росіян, які цей сценарій і ці підходи придумували. Зрештою, стало очевидно, що, як завжди, російський силовий апарат в цих своїх "ноу-хау" дуже вправний, коли він використовує цей інструментарій проти когось; але коли цей інструментарій повертається реекспортом на територію Російської Федерації, вже самим російським силовикам потрібно протистояти таким підходам, то ми бачимо, що в російському силовому апараті настає повний колапс.

Тому що спочатку армія російська захлинулася, враховуючи те, що ключові задачі з Кремля ставилися тому самому генералу Герасимову і генералу Лапіну, який командував північним угрупованням військ Російської Федерації. Ці задачі були пов'язані з просуванням на східній ділянці фронту в Україні. Зрозуміло, що тієї кількості військових в тій самій Курській області, які були під рукою російських генералів, просто не вистачило для того, щоб ці російські генерали продовжували воювати так, як вони звикли воювати. Це вже друга частина відповіді на це питання, яка стосується безпосередньо військових аспектів, тих цілей, яких вдалося досягнути.

Крім того, що у перші дні весь російський політичний і силовий апарат був паралізований десь, здається, на третій день Путін з'явився після [початку] цієї історії), ми побачили, як дуже швидко змінювалися сценарії реагування в самому Кремлі і безпосередньо в бункері.

Спочатку ми всі чули доповідь генерала Герасимова на першому засіданні, на цьому збіговиську силовиків у Путіна, де Герасимов розказував, що "все під контролем, які от Збройні сили Російської Федерації досягнуть всіх поставлених задач". Потім, уже на другому засіданні, ми почули зовсім інший підхід офіційної влади в Росії до цієї ситуації - був оголошений режим так званої контртерористичної операції. Це трошки інший формат реакції, який, насправді, переміщає головну роль з рук російських військових і генерала Герасимова особисто до рук російської ФСБ і Бортнікова. І, власне, в цьому режимі КТО продовжується хаотична реакція Росія.

І ми тепер побачили ще третій етап еволюції, коли Путін призначив координатором цієї так званої контртерористичної операції одного із наближених, одного з своїх колишніх охоронців [Дюміна]. Навіть до Бортнікова особливої довіри в цій ситуації немає.

І це все свідчить про те, що насправді ті цілі, які ми ставили перед собою для того, щоб показати нездатність російського політичного керівництва реагувати адекватно на такі загрози, нездатність російського силового апарату ефективно захищати навіть свої кордони, можна вважати досягнутими. А та динаміка, яка відбувається на землі безпосередньо, на лінії бойового зіткнення в Курській області, далі буде диктувати військовому керівництву України ті обставини і ті нові цілі, яких можна буде досягати, враховуючи те, як росіяни будуть продовжувати реагувати на цю ситуацію.

Очевидно, що вони зараз намагаються підтягнути якісь резерви, які в них є під рукою, але з логістикою в них завжди було дуже погано. Очевидно, що Кремль опирається тому, щоб відтягнути значну частину сил зі сходу України, для того, щоб посилити опір Збройним силам України в Курській області.

Те, як далі буде реагувати російський силовий апарат на цю дилему, буде насправді визначати, наскільки далеко ми будемо заходити далі вглиб території Росії і що ми далі будемо робити з цими результатами вже в військовому сенсі, тому що там є ще додаткові сценарії, які можуть бути реалізовані.