Неочікуваний крок: Тарас Жовтенко пояснив, чому Сербія раптом вирішила торгувати зброєю з ЄС

Президент Сербії Александар Вучич заявив про готовність продавати зброю країнам Європейського Союзу, навіть якщо вона зрештою опиниться в Україні. Такий крок став сигналом про зміну позиції Белграда, який тривалий час залишався близьким до Москви.

Безпековий аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що рішення Белграда може бути пов'язане не лише з економічними труднощами, а й із бажанням дистанціюватися від Росії.

Що передувало?

Як санкції змінили позицію Белграда?

Сербія уважно стежить за наслідками західних санкцій, які вдарили по ключових російських нафтогазових компаніях. Після обмежень проти "Роснафти" та "Лукойлу" Москва втратила роль головного постачальника дешевих енергоресурсів для країн Східної Європи. Це змусило низку лідерів, зокрема президента Александра Вучича, переосмислити вигоду від співпраці з Кремлем.

«Дешеві енергоносії дозволяли політичним елітам Сербії та Угорщини вести зручну популістичну політику. Але цей ресурс стрімко зникає», – пояснив Тарас Жовтенко.

Скорочення енергетичних прибутків підштовхнуло Белград до пошуку нових джерел доходів. На тлі ударів по російській економіці Вучич намагається убезпечити країну, переорієнтовуючи частину промисловості на європейський ринок.

Чому Сербія вирішила заробляти на торгівлі зброєю?

Белград розуміє, що економічна співпраця з Росією більше не гарантує прибутків. Європейський Союз, навпаки, активно фінансує програми оборонних закупівель і шукає нових партнерів у військово-промисловому секторі. Для Сербії це шанс компенсувати втрати від зменшення торгівлі з Москвою.

«Найшвидший спосіб заробити зараз – це продавати зброю країнам Євросоюзу, які фінансують оборонні ініціативи для України. Вучич розуміє, що прибутки від Росії скорочуються, тому шукає нові ринки», – наголосив Тарас Жовтенко.

Таким чином Белград прагне одночасно вирішити економічні проблеми і зберегти імідж прагматичного партнера для Брюсселя, не вступаючи у прямий конфлікт із Кремлем. Такий баланс дозволяє Вучичу уникати відкритих політичних рішень, але поступово посилює його залежність від ЄС. Цей розворот може стати першим кроком Сербії до справжнього віддалення від російського впливу.

Європейський Союз використовує момент

У Брюсселі добре розуміють, що розворот Белграда можна використати для зменшення впливу Москви на Балкани. ЄС прагне залучити Сербію до спільних економічних і безпекових проєктів, показуючи переваги співпраці з Заходом. Це вигідно обом сторонам, адже Європа отримує стабільнішого партнера, а Сербія – фінансову підтримку.

«Брюссель намагається максимально віддалити Белград від орбіти Путіна, зменшити їхній взаємний вплив і перетворити Сербію на передбачуваного партнера», – зазначив експерт з міжнародної безпеки.

Такий підхід дозволяє одночасно послабити російські позиції на Балканах і продемонструвати, що ЄС здатен працювати з країнами, які раніше вважалися проросійськими. Він також дає сигнал іншим державам регіону, що інтеграція до Європейського Союзу може бути вигіднішою, ніж союз із Кремлем.

Чому Вучичу доводиться балансувати?

Всередині Сербії ситуація для президента залишається непростою. Країна переживає економічний спад і хвилю антиурядових протестів, що змушує Вучича шукати нові аргументи для збереження влади. Показова співпраця з ЄС у сфері зброї допомагає йому демонструвати прагматизм і дистанцію від Кремля.

«Вучич намагається показати сербам, що не тягнеться до Москви, а готовий співпрацювати з Євросоюзом. Це спосіб зняти внутрішню напругу і зміцнити позиції перед виборами», – пояснив Жовтенко.

Такий крок дає Белграду простір для маневру між двома центрами впливу. Водночас він показує, що навіть традиційні союзники Росії починають шукати вигоду у співпраці із Заходом, розуміючи, що майбутнє регіону залежить від стабільності, а не від російської підтримки.