Поки ми йдемо гіршим з можливих сценаріїв – Марія Золкіна

Текст опубліковано на NV з дозволу авторки.  Оригінал

Головна проблема зараз, що на ключове питання для України — а що ж нас і як убезпечить від наступної атаки Росії — залишається свідомо без відповіді

Непрохана порада українській владі – у вас немає і не буде кращого союзника за український народ, включно з принциповими і самодостатніми військовими, опозицією та «неугодними» аналітиками. В складні часи опиратися треба на свій народ. Можна послухати чи перечитати вчергове промови Черчилля, там якраз багато чого на часі.

Поки що ми йдемо гіршим з тих сценаріїв, які були можливі, адже:

— Трамп аж ніяк не дотримується власної риторики про «тиск на обидві сторони» і тональність розмов з Путіним іскрить лояльністю, симпатією і взаєморозумінням. В таких умовах і з таким підходом не лише «перемир’я» (яке таки проголосять, на мою думку) не працюватиме, але і більша війна в Європі стає неминучою.

Великий привіт всім європейським країнам, які втрачають ту саму сумнозвісну суб'єктність прямо зараз — через власну несміливість, через небажання оцінювати факти, а не жити в ілюзіях, що Путін «не нападе».

— Жодних гарантій так би мовити безпеки на горизонті не видніється. Миротворці без США — майже нереалістично: не вистачить сил, а головне — сміливості, адже коли ілюзія захисту від НАТО розсипатиметься під трампівським чоботом, ті країни, що мають армії в принципі, будуть їх готувати воювати за свої території в разі війни.

Тому притомний контингент у ті самі цілком обґрунтовані 200 тис. не набереться. Про НАТО — всі й так чули: позиція Вашингтона стала ще більш радикальною. Інші формати, двосторонні чи багатосторонні альянси, можуть бути корисні для виробництва і постачання зброї, кооперації розвідок, але не для спільної оборони.

Тому головна проблема зараз, що на ключове питання для України — а що ж нас і як убезпечить від наступної атаки Росії – залишається свідомо без відповіді.

— У України дуже небагато можливостей протистояти цьому катку з двох сторін, але вони таки є. В догоду тимчасовому рішенню за жодних обставин не можна формально погоджуватися на стратегічні поступки: формально відмовлятися від НАТО, ЄС, вступу чи створення нових оборонних союзів і, звісно, від своїх територій. Чи можливо це — так, хоча і буде дуже складно.