Медіа
Перегляди: 1939
26 листопада 2020

Половина громадян вважає, що окупований Донбас має повернутися без особливого статусу – Гарань

Нещодавні результати дослідження Центру Разумкова громадської думки щодо вирішення конфлікту на Донбасі Громадському радіо прокоментував Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор Києво-Могилянської академії.

Ведучий: Євген Савватєєв

Євген Савватєєв: У питаннях миру на Донбасі громадська думка впливає на політику держави чи навпаки державна політика хоче вплинути на громадську думку?

Олексій Гарань: Безумовно і те, і те. Навіть авторитарні режими змушені прислуховуватись до того, що думають їхні громадяни. Адже існують вибори, люди можуть виходити на протести. Громадська думка, безумовно, впливає. З іншого боку, влада намагається маніпулювати, спрямувати цю громадську думку на свою користь.

Нинішня влада є «рейтингово залежною» від громадської думки, бо президент Зеленський та його команда дуже орієнтуються на те, що про них думають. Це могло б бути й непогано, але проблема в тому, що дії нинішньої влади насамперед орієнтовані на те, щоб здобути популярність, при чому часто за будь-яку ціну, а це може призводити до невиправданих, поспішних рішень, у тому числі й у питанні Донбасу.

Це дослідження Центру Разумкова підтверджує ті тенденції, які фіксувалися іншими дослідженнями. Я б взяв для себе дві ключові цифри. Всі виступають за мир, президент Зеленський теж хоче миру. Він не завжди розуміє, як його можна досягти так, щоб не призвести до поступок з українського боку. Для мене в цьому дослідженні є дві ключові цифри – це варіанти повернення територій окупованого Донбасу, на яких умовах.

50% громадян вважає, що окупований Донбас має повернутися на умовах, які були до війни. Тобто, що у Донбасу не має бути якихось привілеїв чи статусів. Хай вертаються й отримують всі ті права, які зараз регіони й громади отримують в умовах децентралізації, яка відбувається по всій Україні. Ще 25% кажуть, що це припустимий варіант.

Натомість  якщо ми візьмемо альтернативу – особливий статус, то за це виступає лише 13% громадян.

Євген Савватєєв: Наскільки такі дані впливають на позицію учасників «нормандського формату» — Франції та Німеччини?

Олексій Гарань: Вони показують, що ми не можемо пригальмувати конфлікт за будь-яку ціну, бо це призведе до нерозуміння в самому українському суспільстві. Уявляємо ситуацію: президент Зеленський погоджується на умови Путіна, бойовиків і каже: «Я приніс мир, уже не стріляють. Для цього ми погодилися на умови Путіна».

Є одна тривожна цифра в цьому дослідженні. Це те, що коли людей питають, чи готові вони піти на повну амністію бойовиків чи постачання води в окупований Крим, люди кажуть, що не готові. А коли питаєш, чи готові вони заради миру на прямі контакти, переговори з бойовиками, то тут думка розколюється. Громадська думка щодо діалогу з бойовиками заради миру розкололася: це 40% на 40%. 40% каже, що це важливий крок до відновлення миру, і 40% каже, що це одностороння поступка з боку України, яка не сприяє врегулюванню конфлікту. Ця цифра є небезпечною, адже це якраз те, чого хоче Росія.

Мета Росії – перенести переговори з «нормандського формату» в Мінськ, бо там є невизнані представники ОРДЛО. Вони формально там не фігурують, бо це Тристороння контактна група – Україна, Росія, ОБСЄ. Росія хоче зробити акцент насамперед на переговорах в Мінську. Там з’являються періодично так звані «мирні плани бойовиків», як з’явилися зараз. Ми маємо бути дуже уважними – ніяких «мирних планів бойовиків» бути не може, ми не ведемо з ними прямих переговорів. Росія нас намагається в цю пастку заманити й таким чином змінити загальний контекст. Дуже важливо, щоб українська влада на це не піддавалась.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі:

Останні новини з категорії Медіа

DIF LIVE discussion — про «новий “мирний” план» Трампа, тиск на Україну та вигоду для Росії – Тарас Жовтенко та Марія Золкіна

Аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» обговорили суперечливі «28 пунктів» нового «мирного плану» та їхній потенційний вплив на перебіг р...
27 листопада 2025

Путін відкриває другий фронт? Розбираємось в гібридних операціях Кремля проти східного флангу НАТО

Тарас Жовтенко пояснює, чому після візиту Путіна до Китаю Кремль активізував гібридні атаки проти східного флангу НАТО
13 листопада 2025

Миротворець року без Нобеля? Аналізуємо зусилля американського президента

Тарас Жовтенко аналізує миротворчі зусилля Дональда Трампа, його роль у російсько-українській війні та вплив на світову політику
30 жовтня 2025

Чи готове НАТО до відсічі російським провокаціям?

У черговому випуску подкасту «Червона лінія» безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко коментує останні гібридні п...
14 жовтня 2025