Призначення аудиторів НАБУ: боротьба триває

Голосування у Верховній Раді засвідчило нічийний результат у боротьбі неформальної правлячої коаліції та опозиційних сил у складі «Самопомочі», «Батьківщини» та окремих депутатів Блоку Петра Порошенка, яких підтримували представники антикорупційних громадських організацій. Намагаючись домогтися призначення членом аудиторської комісії маловідомого Брауна, пропрезидентські сили, вочевидь, мали на меті здобути контроль над цією комісією та отримати передумови для звільнення директора НАБУ, який останнім часом почав демонструвати все більшу незалежність від волі президента та його оточення.

Глухий кут, у який зайшла ситуація з призначенням аудитора від Верховної Ради, може мати кілька варіантів подальшого розвитку. Багато чого залежатиме від поведінки Порошенка, чия «квота» в аудиторській комісії може вирішити, чи зможе цей орган здійснити незалежний аудит НАБУ. З одного боку, зважаючи на суспільний резонанс і невдоволення західних партнерів України спробами парламентської більшості призначити лояльного до себе кандидата, Порошенко може зробити своїм делегатом до комісії саме Сторча, який має репутацію професійного і незалежного експерта. Третій член комісії, делегований від уряду, з великою вірогідністю також буде незалежною фігурою, і в такому разі склад комісії буде збалансованим, незалежно від рішення парламенту.

З іншого боку, бажання отримати важелі впливу на керівництво НАБУ завдяки контролю над аудиторською комісією для Порошенка може переважити ризики від погіршення стосунків із представниками західних держав. Свідченням такого сценарію стане призначення до комісії зручного для президента кандидата. Тоді глава держави зможе використати свій вплив на парламентські фракції, аби спонукати їх також обрати аудитором від Верховної Ради лояльну до себе фігуру. У будь-якому разі саме поведінка Президента стане ключовим сигналом щодо того, чи владна команда справді зацікавлена в існуванні незалежного антикорупційного органу.