Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Аналітика
Перегляди: 3223
11 серпня 2020

Що об’єднує «дострокове» голосування за Лукашенка, референдум Кучма-2000 і «слуг народу»

Оригінал статті - на Новом времени

Кажуть, що «історія вчить лише тому, що нічому не вчить». Але давайте все ж дещо згадаємо

На нинішніх виборах президента Білорусі за офіційними даними достроково начебто «проголосувало» 42% білорусів (щоправда, у Мінську лише 33%, а от у Гомельскій області — 54%, Могилевській — 50%).

Але куди там Лукашенку до Медведчука. На сумнозвісному референдумі Леоніда Кучми 2000 року «за народною ініціативою» «достроково» проголосувало аж 54% (!) українців. Найвища явка була на контрольованому медведчуківською СДПУ (о) Закарпатті — 74%! Як тоді жартували, «горяни спустилися з гір, аби проголосувати за двопалатний парламент», а стаття «Дзеркала тижня» про сусідню Буковину мала назву «Чим далі в ліс і вище в гори, тим активніший електорат». У Донецькій («губернатор» — Віктор Янукович), Луганській («губернатор» — Микола Єфремов), Миколаївській областях достроково проголосувало тоді 66% українців. І лише в чотирьох регіонах України «дострокова» явка були нижче 40%. За дострокове голосування «агітували» батьків у школах (як батько, це добре пам’ятаю), хворих у лікарнях тощо. І зрозуміло, чому. Бо дострокове голосування дозволяло фальсифікації.

Звучить добре, але як це буде втілено за наших умов?

І саме на цей референдум любить чомусь посилатися команда Володимира Зеленського. Цікаво, що тодішній Конституційний суд не тільки зняв 2 з 6 питань Кучми, а й зобов’язав підтвердити результати референдуму через парламент — 300 голосів — і Кучма їх не зміг набрати. А з 2000 року ще й Конституція змінилася!

Тому дивно, що у 2019 році юрист Руслан Стефанчук не звернув увагу, ані на тодішнє рішення КС, ані на фальсифікації. Ба більше, він наголошував: «Ми не можемо ігнорувати те, який відсоток громадян тоді за це проголосувало (83,9% — автор). Тому в якості політико-правової основи ми будемо враховувати і той референдум». Спишемо це на розпал передвиборчої кампанії.

Але і влітку 2020 року теперішній кандидат у мери Києва Ірина Верещук «хотіла б почути, що люди кажуть з даного питання»: крім ринку землі, її цікавлять все ті ж двопалатність (незрозуміла широкому загалу) і скорочення кількості депутатів (явно популістська спрямованість — скорочувати, щоб пересунути їх до другої палати?).

18 червня 2020 року в першому читанні було нарешті проголосовано президентський законопроєкт про референдум в Україні (у передвиборчій програмі Зеленського «закон про народовладдя» ішов під № 1). Друге читання — восени.

Закон потрібен, хто ж з цим сперечатиметься. Але деякі положення насторожують, зокрема, через референдум можливо скасувати закон України або окремі його положення; вирішити питання загальнодержавного значення, що не потребуватиме затвердження будь-яким державним органом (чи не буде це в обхід парламенту?).

Запропоновано електронне голосування, для чого треба буде ухвалити відповідний закон, — звучить добре, але як це буде втілено за наших умов? Згадаймо сумнозвісний транзитний сервер під час виборів 2004 року, через який відбулися фальсифікації. І мене хочуть переконати, що зараз технічне втручання в процес електронного підрахунку за умов тотального контролю президента за силовиками неможливе?

Кажуть, що «історія вчить лише тому, що нічому не вчить». Тому не забуваймо:

— про маніпуляції, які можливі під час референдумів — навіть «за народною ініціативою»;

— електронне голосування може в умілих руках стати аналогом «дострокового голосування»;

— підміняти референдумами законодавчу роботу парламенту — річ небезпечна для демократії. Адже cаме на референдумі 2004 року було знято конституційне обмеження на два терміни перебування Лукашенка при владі. Наслідки білоруси відчувають і досі.

Останні новини з категорії Аналітика

Діти підземелля. Як на Сумщині проходить освітній процес

Головну увагу в підготовці до навчального року на Сумщині приділено безпеці учнів та всіх, хто задіяний у навчальному процесі. Сергій Ханін...
23 вересня 2024

Чинники впливу на схильність до патерналізму серед українського населення

Що найбільше впливає на патерналістичні настрої українців, на основі даних громадської думки дослідив магістр соціології Ярослав Резнік
17 вересня 2024

«Не пустимо Україну в ЄС». Нова диверсія Путіна у виконанні Угорщини і… Молдови?

Подробиці чергової російської диверсії у виконанні угорського міністра на території Молдови – у статті Маріанни Присяжнюк для «Главкома»
10 вересня 2024

Аналіз законопроєктів №10249, №10177, №5344-д, №10439

Висновки та рекомендації, подані у звіті, ґрунтуються на серії експертних інтерв’ю та репрезентативному опитуванні громадської думки.
10 вересня 2024