Скандал з законом про освіту: чому обурилася Угорщина і що робити Україні

Заяви уряду Угорщини значною мірою орієнтовані на жителів цієї країни, вважають політичні експерти

Уряд Угорщини різко виступив проти підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту". Угорщина, як і низка сусідніх з Україною країн, і раніше критикувала деякі норми нового закону, але зараз у зовнішньополітичному відомстві цієї країни заявили, що блокуватимуть всі ініціативи України в міжнародних організаціях. Втім, на думку політичних експертів, такі меседжі розраховані, насамперед, на "внутрішній ринок" – жителів Угорщини.

Невдоволення низки сусідніх країн викликають деякі норми нового закону, які, на їхню думку, обмежують права їх меншин в Україні. Зокрема, йдеться про те, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах або групах в комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

У Міністерстві освіти і науки України стверджують, що ця норма не завадить представникам національних меншин вивчати іншу мову. Більш того, міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.

Проте, реакція на підписання закону була різкою – в угорському МЗС його назвали "соромом і ганьбою" і заявили, що Угорщина блокуватиме всі ініціативи України в міжнародних організаціях, особливо в ЄС. На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, такі заяви – це шантаж.

"Наскільки це буде дієво – я маю великі сумніви, тому що звучить це досить дивно від політиків, які, насправді, – євроскептики, які своєю поведінкою ставлять багато з того, що робить ЄС, під сумнів. Їх не можна назвати стовпами політики ЄС. Тому, коли вони шантажують Україну, лякаючи тим, що вони заважатимуть зближенню з ЄС, це виглядає дивно", – говорить Бала.

Як зазначає Бала, заяви уряду Угорщини спрямовані, насамперед, на внутрішній ринок – для підтримки електорату і для демонстрації йому того, як вони піклуються про інтереси своїх громадян за межами країни. Крім того, експерт не виключає, що в цьому питанні на представників Угорщини могли вплинути в Росії.

З тим, що заяви уряду Угорщини значною мірою орієнтовані на жителів цієї країни, згоден і професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. При цьому експерт зазначає, що Угорщина традиційно приділяє багато уваги угорцям і їх правам за кордоном.

"В Угорщині зараз при владі перебуває правоконсервативна партія Орбана (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. – Авт.), яка досить антидемократична і націоналістична. Зараз в Угорщині є навіть проблема з внутрішньої демократією, яка критикується ЄС. І для них, в даному разі, критика дотримання прав угорців за кордоном – це частина їхньої політики, і це стосється  не тільки  України", – каже Гарань.

Однак, ситуація, що склалася, справді може ускладнити відносини з Україною. При цьому закон "Про освіту" – це не стільки причина, а привід, вважає Гарань. І в ситуації з Україною все залежатиме від того, наскільки інші країни прислухатимуться до аргументації Угорщини, зазначив політолог.

Україні ж, в свою чергу, слід вживати заходів, щоб донести свою позицію партнерам і роз'яснити їм норми закону. На думку Віталія Бали, Україні потрібно отримати висновок Венеціанської комісії, який підтвердить, що норми нового закону не порушують міжнародні зобов'язання. І цей висновок, нехай він носить тільки рекомендаційний характер, потрібно отримати якомога швидше і поширити його, вважає Бала.

"З точки зору того розголосу, яку намагаються зробити, він буде, на мою думку, вагомим аргументом для того, щоб показати, що представники влади Угорщини не зовсім праві, і те, що вони говорять, не відповідає дійсності", – говорить Бала.

Крім того, на думку експерта, українським політикам варто утриматися від різких публічних заяв у відповідь.

При цьому, як зазначає Гарань, багато ще залежатиме від імплементації закону – можливо, в ньому потрібно було передбачити перехідний період.

Тим часом, міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 27 вересня, зустрінеться з міністром освіти Румунії, а 19 жовтня – з міністром, який відповідає за освіту в Угорщині.

Нагадаємо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто жорстко розкритикував підписання президентом України закону "Про освіту". Він також заявив, що Порошенко своїм рішенням зробив величезний крок назад в європейських прагненнях України.

"Досі Петро Порошенко говорив про європейську Україну. Але ви можете забути про це практично з цього моменту, враховуючи, що Угорщина блокуватиме всі ініціативи, які будуть вигідні Україні в усіх міжнародних організаціях, особливо в ЄС", – заявив угорський дипломат.

Сіярто також додав, що на засіданні Ради ООН з прав людини Угорщина накладе вето на будь-яку мову або позицію ЄС, яка не засуджуватиме Україну з достатньою силою і рішучістю.

Реформу освіти, основою якої є закон "Про освіту", Верховна Рада прийняла 5 вересня. 25 вересня відповідний закон підписав президент України Петро Порошенко.

Оригінал: Сегодня.UA