Участь Медведчука у звільненні українців з полону є спробою Росії підвищити його рейтинг

Російська Федерація залучає Віктора Медведчука як посередника у звільненні чотирьох українців з полону ОРДЛО, аби підняти рейтинг його політичній силі на виборах серед проросійського населення, розповів Українському радіо у програмі "Вечірній формат" науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Ведучий: Сергій Стуканов

— Вчора у публічну площину перейшов конфлікт між Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Йдеться про те, що МЗС України відповіло нотою на російську ноту, не повідомивши про це президента. З’ясувалось, що між Росією з одного боку та Францією  й Німеччиною — з іншого, була домовленість, що Росію повертають в ПАРЄ, а вона виконує рішення Міжнародного трибуналу з морського права й відпускає українських моряків. Тобто вперше не спрацювало правило "нічого про Україну — без України". Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою?

— Я б сказав так, що попередній президент був досвідчений в дипломатії і йому краще вдавалося доносити позицію України, причому в досить жорсткому ключі. Проте й тоді нам часто доводилось йти на компроміси, не завжди для України вигідні. Йдеться, наприклад, про якісь болючі речі, наприклад, в 2015-2016 рр. від нас вимагалося внести спеціальний статус Донецької та Луганської областей до Конституції, прискорити проведення "вільних" виборів на окупованій території, але нам вдавалося це поламати. Тут була спільна позиція і влади, і громадського середовища. Але все ж були спроби проводити якісь рішення без врахування наших інтересів.

Якщо ж говорити про повернення російської делегації до ПАРЄ, тут треба бути справедливими — це рішення було ухвалене ще до обрання Зеленського президентом. Ми знаємо, що за цим рішенням стояла Німеччина та Франція і основна аргументація була не фінансова, а те, що це буде допомога російському громадянському суспільству. Шкода, що йому допомагають за рахунок України.

Але все ж президент і його команда не використали всіх можливостей для того, щоб бодай більш активно про це казати публічно. Заявити про це і в Парижі, і в Страсбурзі, і в Берліні. Все це можна було робити і привертати більше уваги до цього факту. Тут, звісно, грає роль недосвідченість президента у зовнішньополітичних питаннях.

— Володимир Зеленський звинуватив Павла Клімкіна, що той без погодження надіслав ноту Росії стосовно вимог Росії фактично визнати правомірність судового процесу над українськими моряками, те, що моряки могли вчинити злочин, і опосередковано визнати юрисдикцію Росії в Криму. Чому Зеленському не сподобалася ця нота?

— Мені важко сказати, я не знаю, чому відбувся цей збій в комунікації, навіть більше, мені здається, що після обрання Зеленського Клімкін не займав конфронтаційної позиції. Він сказав, що готовий йти у відставку і коли стало відомо, що Росія вертається в ПАРЄ, він відреагував, сказавши, що не можна всю провину покладати на чинного президента. Думаю, процедурно міністр мав всі можливості на ноту МЗС Росії дати ноту українського міністерства. Чи можна було проговорити це з президентом? Можливо. Щодо реакції Зеленського, мені здається, так не можна робити. Це показує, що в українців немає єдиного підходу і це послаблює наші позиції на міжнародній арені, хоча й дуже добре вписується в політичну технологію "Слуги народу" на парламентських виборах.

— Як, на ваш погляд, розгортатимуться події далі щодо звільнення українських моряків? Виконає Росія рішення трибуналу чи ні?

— Прогнозувати я не беруся: одна річ, коли ми маємо справу з правовою державою, інша — коли з не правовою, якою є Росія. Я гадаю, що рано чи пізно РФ доведеться звільнити наших моряків. Яка буде використана для цього форма, щоб Росія могла зберегти обличчя як перед своїми громадянами, так і перед міжнародною спільнотою, мені сказати важко. Була б політична воля.

— Сьогодні чотирьох українців було звільнено з ОРДЛО за посередництвом Віктора Медведчука. Такою ситуацією Кремль намагається показати Зеленському, якою є роль Медведчука?

— Медведчук зараз дуже відверто представляє проросійську силу і Росія хотіла б її посилення. Але те, що відбулося зараз, було дуже прогнозованим. Якби Росія сподівалася, що за Зеленського відбудеться якийсь проросійський крен, вона б зробила такі поступки саме йому. Але принаймні в риториці президент зробив кілька заяв, які Росії дуже не сподобались. Тому РФ намагається відверто підіграти проросійським силам, в нашому разі партії Віктора Медведчука на дострокових парламентських виборах. Це дасть очки Росії в очах проросійського населення, яких в Україні близько 16 %.