Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 594
27 серпня 2025

Удари по «Дружбі» б’ють не лише по Росії, а й позбавляють Орбана важливого інструменту тиску на ЄС – Тарас Жовтенко

Упродовж останніх тижнів українські військові успішно вражають російську нафтову інфраструктуру, тим самим послаблюючи економіку країни-агресорки. Однак такі удари неприємні не лише рф, а й Угорщині. Після серії атак на нафтопровід «Дружба» Будапешт «наїхав» на Київ, а угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан пригрозив наслідками. Видання The Page розповіло, що собою являє нафтопровід «Дружба», чому Угорщині боляче через удари по нафтовій інфраструктурі рф, а експерти прокоментували, у що можуть вилитись  погрози Орбана (повний текст статті  – на сайті The Page).

Зокрема, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначив виданню, що заяви та дії Угорщини цілком вкладаються в бізнес-логіку самого Орбана та його оточення. Він зауважив, що від самого початку ці бізнес-інтереси були орієнтовані на росію як на джерело дешевої нафти. Тарас Жовтенко звернув увагу на те, що амбіціями Орбана є:

•    зберегти за Угорщиною монополію на постачання дешевої російської нафти до ЄС;
•    використовувати це монопольне становище для продовження політики шантажу Брюселя.

«Сам шантаж полягає у вимаганні виділення Будапешту додаткових фінансових ресурсів Євросоюзу, натомість сам Будапешт при цьому відмовляється виконувати будь-які рекомендації чи директиви ЄС. Аналогічним чином, антиукраїнська риторика уряду Орбана теж є інструментом шантажу: за помʼякшення антиукраїнської/проросійської позиції Угорщини Орбан теж намагається отримати доступ до більших фінансових ресурсів ЄС»,  сказав Тарас Жовтенко.

Тому, за словами експерта, удари по нафтопроводу «Дружба» не лише допомагають обмежити надходження до російського бюджету за торгівлю енергоресурсами, а й позбавляють уряд Орбана вагомого інструменту тиску на Євросоюз. Аналітик також підкреслив, що зі словацьким урядом Роберта Фіцо історія майже аналогічна, тільки у випадку зі Словаччиною йдеться про російський газ, а не про нафту.

«І Орбан, і Фіцо наприкінці 2024 року дуже переживали з приводу офіційного продовження транзиту російських нафти і газу територією України. А міністр закордонних справ Угорщини Сіярто оббивав пороги російських урядових нафтових та газових компаній на численних заходах на території рф  (включно з т.зв. ПМЕФ  Петербурзьким міжнародним економічним форумом.  The Page), намагаючись перехопити «козир» у словацького колеги», — каже Тарас Жовтенко.

Коментуючи запитання, чим Угорщина може погрожувати Україні, експерти зазначають, що теоретично Угорщина може припинити експорт чи транзит електроенергії в Україну або обмежити постачання нафтопродуктів, однак на практиці такий сценарій малоймовірний. Натомість більш імовірними є політичні дії  блокування чергового пакета санкцій проти росії чи гальмування євроінтеграційного процесу України. Подібна реакція вписується у відому тактику Будапешта в ЄС, коли енергетичні аргументи використовуються для досягнення політичних цілей.

Проте, як зазначив  Тарас Жовтенко,  ЄС вже втомився від постійного шантажу з боку Будапешта. Тому Брюссель навряд чи піддасться на чергові погрози Орбана, воліючи покарати угорського премʼєра руками Києва.

«Однак це не знімає проблеми системного шантажу ЄС з боку Угорщини і Словаччини, тож без додаткового тиску на Будапешт з метою відмови від продовження покупки російської нафти (апелюючи до кейсу Індії, наприклад) це питання лишиться невирішеним і загрожуватиме блокуванням інших, зокрема й стратегічних безпекових, рішень Європейського Союзу»,  пояснив  Тарас Жовтенко.

 

Останні новини з категорії Коментарі

«Матриця Гази» для Донбасу – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль продає Трампу ідею «вільної економічної зони»

Чи стане «вільна економічна зона» кроком до деескалації, які ризики вона несе для України та хто є автором ідеї – пояснює Тарас Жовтенко
24 лютого 2026

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Урвати Донеччину задешево. Є ноу-хау у гарантіях безпеки для України від США – Марія Золкіна

В обмін на Донецьку область і ЗАЕС ми цілком можемо отримати красиво оформлену, невиконувану і не вимірювану обіцянку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026