Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 628
27 січня 2025

Відновлення військових судів стало б важливим кроком для забезпечення справедливості в умовах війни – Олексій Гарань

В інтерв'ю Еспресо TV Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії та науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», поділився своїми думками щодо нещодавнього гучного судового процесу над кількома високопоставленими військовими Збройних сил України, а також розповів про сучасні ідентифікаційні та мовні тенденції серед українців, про які свідчать соціологічні опитування.

Коментуючи гучну справу, пов'язану із судовими процесами над військовими, Олексій Гарань наголосив, що, хоча він не володіє всією інформацією про перебіг слідства, це питання викликало широкий суспільний резонанс. Одним із ключових інституційних моментів, на які звернув увагу науковець,  є відсутність в Україні військових судів.

«Вони були ліквідовані у 2012 році, коли це вважалося необхідним для уніфікації судової системи в європейському контексті. Але насправді військові суди існують у багатьох розвинених країнах: США, Канаді, Великій Британії, Франції. Без них суди загальної юрисдикції змушені розбирати ситуації, які виникають на полі бою, не маючи відповідної компетентності», – пояснив Олексій  Гарань.

Він також наголосив, що відновлення військових судів стало б важливим кроком для забезпечення справедливості в умовах війни.

«Цивільна людина, яка не має спеціалізованої освіти, не може об’єктивно оцінювати дії військових у бойових умовах. Це і є головна проблема, якщо ми говоримо про інституційні моменти»,  –  додав він.

Олексій Гарань  також  зазначив, що жоден експерт чи політик не намагається виправдати дії військових, якщо вони є неправомірними. Однак судові процеси мають відбуватися в умовах, які враховують специфіку військової справи.

У другій частині розмови  Олексій Гарань поділився висновками щодо сучасних ідентифікаційних та мовних тенденцій серед українців, які проглядають із даних соціологічних опитувань. За його словами, останні нещодавні Фонду «Демократичні ініціативи», Центру Разумкова та Київського міжнародного інститут  демонструють оптимістичні результати: переважна більшість громадян України ототожнюють себе саме з державою, а не з регіональною чи локальною ідентичністю.

«Результати в цілому позитивні, вони свідчать про те, що тенденція об’єднання українців нікуди не зникла», — наголошує Олексій Гарань.

Дослідження показали, що понад 80% респондентів на питання «Ким ви себе ідентифікуєте?» обирають варіант «громадяни України». Друге місце посідає  локальна ідентифікація (місто чи село), а третє — регіональна. Це свідчить про домінування загальнонаціональної свідомості над регіональними ідентичностями.

«Ще на початку 2000-х років показники національної та регіональної ідентичності були приблизно однаковими, близько 40%. Це могло свідчити про певні дезінтеграційні тенденції. Проте зараз ми бачимо, як частка людей, які ідентифікують себе як громадяни України, невпинно зростає», – наголошує Олексій Гарань.

Серед важливих елементів національної ідентичності ключову роль відіграє і мова.

«Українська мова стає символом української політичної ідентичності, – зазначає науковець. – Останні опитування засвідчують, що 76% респондентів вважають українську мову престижною для спілкування, зокрема в колі друзів чи колег. Лише 7% віддають перевагу російській, а ще 16% заявили, що їм байдуже, якою мовою спілкуватися».

Олексій Гарань також звернув увагу на регіональні відмінності:

 «На заході та в центрі України дедалі більше людей переходять до категорії винятково  україномовних. Водночас на сході та півдні ми спостерігаємо зменшення кількості винятково російськомовних громадян, але зростає частка білінгвів».

За висновками соціологів, ця категорія білінгвів є перехідним  «містком»  до повного домінування української мови в цих регіонах.

« Людям важко одразу перейти на українську, тому вони поки що використовують обидві мови», – пояснює Олексій Гарань.

Невід’ємною частиною ідентичності стають символи держави. За словами Олексія Гараня, понад 90% опитаних позитивно ставляться до таких атрибутів, як державний прапор, герб та гімн України.

«Навіть українська гривня, попри її економічні виклики, залишається символом державності», – зазначає науковець.

Олексій Гарань наголошує, що нинішня динаміка є  доволі позитивною:  

 «Ще в 90-х роках та на початку 2000-х були серйозні суперечності у ставленні до державних символів, мови та ідентичності. Сьогодні ж українці все частіше демонструють єдність та розуміння важливості своєї національної приналежності», – підсумував науковець.

 

 

Останні новини з категорії Коментарі

Рухаємося до Мюнхенської змови-2. Ми не знаємо, про що домовляються США та РФ – Марія Золкіна

Марія Золкіна пояснює, де проходять червоні лінії України та Європи у перемовинах зі США щодо нового «мирного плану»
25 листопада 2025

Чи реальна ядерна загроза і чи варто Києву відновлювати ядерний арсенал – Олексій Гарань прокоментував опитування експертів

Олексій Гарань в інтервʼю ‪Espreso Tv‬ прокоментував опитування експертів щодо ядерного чинника у російсько-українській війни
24 листопада 2025

Українці прагнуть суспільства, вільного від корупції, і не дозволяють грабувати країну під час війни – Олексій Гарань про уроки Майданів

Олексій Гарань про значення двох українських революцій – Помаранчевої та Революції Гідності – для сьогодення
23 листопада 2025

Козир у руках ЄС – Тарас Жовтенко про те, що може зламати план Трампа й Путіна

Тарас Жовтенко пояснив, чому нові спроби Трампа й Путіна нав’язати Україні «мирний план» можуть провалитися і яку козирну карту ЄС має проти...
22 листопада 2025