Володимир В’ятрович: Громадськість повинна організовано тиснути на сьогоднішню владу, щоб змінити гуманітарну політику, яка стосується Голодомору
Дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» – одне з перших глибоких досліджень, присвячених Голодомору, результати якого дуже важливі не тільки для істориків, а насамперед для політиків, які, врешті-решт, мають зробити для себе певні висновки, що дає ця соціологія. Таку думку під час круглого столу «80-ті роковини Голодомору – уроки минулого для майбутнього» висловив директор наукового центру НУ «Києво-Могилянська академія» Володимир В'ятрович.
Суть висновків полягає в тому, каже історик, що Голодомор є тією темою в історії України, яка найбільше об’єднує українців. «Є багато інших історичних тем – друга світова війна, українські визвольні рухи, – які значно більше викликають різночитання в суспільстві, – пояснює науковець. – Натомість, коли ми говоримо про Голодомор, то бачимо, що дедалі більше людей вважають його найбільшою трагедією в історії України».
Володимир В’ятрович акцентує, що рівень інформації і інформованості на тему Голодомору в суспільстві зростає. Соціологічне опитування засвідчило надзвичайну роль у цьому питанні саме ЗМІ. Вони залишаються основним джерелом інформації про Голодомор, звідки дізнаються про цю сторінку історії 60% населення. Майже половина населення (48%) дізналися про Голодомор від родичів, 23% – під час навчання у вищому чи середньому навчальних закладах.
Однак сімейних переказів як джерела інформації про Голодомор з часом, з природних обставин, ставатиме все менше, зауважує історик. Зменшення передачі історичної пам’яті через сімейні канали повинно чимось компенсуватися. Таким джерелом знань для майбутніх поколінь мали би стати освітні заклади, вважає Володимир В’ятрович. Проте сьогодні українське суспільство опинилось у такій ситуації, коли це поступове зменшення джерела знань не компенсуватиметься у середніх навчальних закладах. «На жаль, теперішній міністр освіти Дмитро Табачник, навпаки, проводить роботу, спрямовану на цензурування підручників, на скорочення об’єму інформації, який стосується Голодомору, – змальовує ситуацію науковець. – Наприклад, з підручників зникло визначення «Голодомору як геноциду», яке сам міністр назвав «брєдятіною», попри те що в 2003 році, він як віце-прем’єр-міністр був один із тих, хто підтримав концепцію Голодомору як Геноциду».
Володимир В’ятрович переконаний, що громадськість повинна організовано тиснути на сьогоднішню владу, щоб змінити цю гуманітарну політику, яка стосується Голодомору і спроб відновити радянські міфи.
«Важливо те, що незважаючи на цю зміну державної політики, Голодомор не зникає з суспільної пам’яті. Незважаючи на те, що в 2010 році президент Янукович публічно на міждержавному рівні під час Парламентської асамблеї Ради Європи заявив про відмову від відстоювання концепції Голодомору як Геноциду, ми бачимо, за даними соціологічного опитування, що кількість людей, які вважають Голодомор геноцидом, зростає. Отже, ця тема продовжує залишатись актуальною і важливою для суспільств і це є серйозним сигналом для українських політиків, аби вони звернули на неї увагу», – підсумував історик.
