Як 9 травня програло 8-му травня (дані опитувань)
Оригінал: NV. Подяка за допомогу доктору соц. наук О. Резніку.
Остаточний злам відбувся тільки після повномасштабного вторгнення
Офіційне наближення до європейських традицій відзначення дати закінчення Другої світової війни було розпочате після Революції Гідності. У 2015 році Верховна Рада в рамках декомунізації проголосувала відповідний закон, а Президент Порошенко підписав указ "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни". Так було запроваджене одночасне відзначення Дня пам'яті та примирення 8 травня та Дня Перемоги над нацизмом 9 травня.
І суспільство було настроєне на цей компроміс. Як свідчило опитування, яке провів Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у квітні 2021 року, 41% респондентів підтримував одночасне відзначення пам'ятних дат 8 і 9 травня. Однак вагома частина (31%) продовжувала наполягати на святкуванні лише Дня перемоги над нацизмом 9 травня. Прикметно, що підтримка варіанту відзначення лише Дня пам'яті та примирення 8 травня впродовж шести років залишалася незмінною (близько 9%).
Така неоднозначність у сприйнятті цих двох календарних дат була пов'язана з тим, що у суспільстві відбувалося "змагання" загальносвітового концепту "Другої світової війни" з усталеним для пострадянського населення концептом "Великої Вітчизняної війни". Навіть у 2021 р. за даними наших опитувань концепт "Великої Вітчизняної війни" як перемоги лише радянського народу набув 37%. Натомість визначення Дня Перемоги як перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні підтримувалося лише чвертю опитаних.
Остаточний злам відбувся тільки після повномасштабної інвазії у лютому 2022 р. За даними групи "Рейтинг", у квітні 2022 р. 80% українців почала розглядати 9 травня як День пам'яті жертв Другої світової війни, а не як День перемоги.
Якщо ж розглядати День Перемоги на тлі інших свят за ступенем важливості, то згідно з даними опитувань КМІС, ще у 2010 році День Перемоги був одним із найважливіших свят, за популярністю (58%) воно поступалося лише Різдву, Новому року та Великодню. Але згодом ця історична дата почала поступатися багатьом релігійним і світським святам. А з початком повномасштабної російсько-української війни лише кожен десятий респондент зазначив важливість цієї дати. Натомість сучасні драматичні події зумовили зростання кількості тих, хто цінує День захисника України (58%) та День Незалежності України (64%).
Так День перемоги, який відзначався 9 травня, перестав бути сакральним днем для українців з огляду на те, що ця дата дуже активно святкується у Росії як мілітаристське агресивне свято. Через російську агресію багато українців свідомо відсахнулися від цієї дати, все більше підтримуючи традицію вшанування полеглих воїнів у Другій світовій війні у загальноєвропейський день 8 травня. До того ж сучасна визвольна війна є більш актуальною для нації, тому події Другої світової війни природнім чином відходять на задній план.
Тож цілком логічно, що з 2023 року Україна офіційно перейшла на єдину дату – 8 травня – як День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
