Юрій Горбань

журналіст, комунікативник "Демініціатив"

Аналітика
Перегляди: 366
23 серпня 2024

Як відновити українську землю

Ще до російсько-української війни аграрії, науковці, екологи були  занепокоєні  станом українських ґрунтів.  Надмірна розораність, яка становить понад 54%, тоді як  середній показник у країнах ЄС — 30-35%, виснажлива експлуатація, коли аграріям вигідніше забути про сівозміни й сіяти лише соняшник, сою чи кукурудзу,  забрудненість хімікатами – всі ці фактори негативно впливали на стан українських ґрунтів.  Однак російське вторгнення зробило екологічну проблему – насамперед забруднення землі  – однією з таких, на подолання якої знадобляться десятиліття. Тим часом українські вчені та громадські активісти винайшли спосіб, як переробляти шкідливі відходи й відновлювати безпеку та родючість ґрунтів. 

Вплив війни на земельні ресурси

Нині ніхто не може назвати точні цифри,  скільки мільйонів  гектарів ґрунтів ми втратили внаслідок війни, адже активні бойові дії тривають, охоплюючи дедалі нові території. Заміновані поля, вирви від вибухів боєприпасів, випалена земля від пожеж, згоріла й пошкоджена техніка на полях  і багато інших негативних факторів унеможливили  обробіток землі й деградацію довкілля. Згідно з дослідженнями Центру екологічних ініціатив «Екодія», внаслідок агресії росії проти України  30% території України перебувають у зоні підвищеної небезпеки в землеробстві. За даними глави МВС Ігоря Клименка, в Україні  забруднено вибухонебезпечними предметами 25% територій. Якщо взяти до уваги ще такі руйнівні фактори як теплове та хімічне забруднення від вибухів боєприпасів, проблема відновлення землі стає однією із найважливіших складових  повоєнного відновлення України.

Спалена техніка на полях. Джерело: Радіо Свобода

Що робити з понівеченою землею?

Більш як сто років тому у Франції повністю вивели з експлуатації 1200 квадратних кілометрів родючих земель, понівечених бойовими діями під час Першої світової війни. Територію Верденської битви оголосили «повністю порушеною». Там не просто заборонили обробляти землю, а запровадили сувору заборону доступу. За більш як сторіччя особливо небезпечними вважають майже 100 квадратних кілометрів: на цих землях досі бувають випадки підривів фермерської техніки на мінах. Роботи з розмінування та знезараження територій у Франції тривають і досі, а місцева влада зауважує, що за нинішніх темпів «повна реабілітація землі» триватиме  від 300 до 700 років. Що вже  казати про наші землі, особливо на Півдні та Сході України, які зазнали пошкоджень та забруднення не менше, ніж верденські.

«Саме такий сценарій, прийнятний для розвинених країн Західної Європи, слід планувати і в Україні, де ставлення до охорони довкілля та екологічної безпеки не повинно поступатися стандартам західноєвропейських держав», – стверджують аналітики.

Звичайно, ми так само як французи будемо змушені запровадити на цих уражених землях «червону зону» – ні обробляти, ні забудовувати і взагалі не провадити жодних інших видів діяльності, допоки ці території не розмінують і не очистять від отруйних хімічних наслідків війни. Однак сьогодні 30% території України — зона підвищеної небезпеки в землеробстві.

Поля з вирвами. Джерело: Ukraine War Environmental Consequences Work Group

Як зробити корисний  ґрунт

Ще один з негативних чинників — порушення ґрунтового покриву. Це насамперед прямі пошкодження — механічні деформації, теплове та хімічне забруднення, захаращення поверхні. Вивчення рівня забруднення на таких величезних площах навряд чи можливе найближчими роками і потребуватиме значно більших коштів, ніж розмінування.

Один із методів розв’язання проблеми відновлення землі – переробка стічних вод на корисний ґрунт. Проблема очистки промислових та побутових стічних вод насправді є глобальною. Одна справа очистити воду, інша – знайти протидію біологічно та бактеріологічно забрудненому осаду (мулу) зі значним вмістом патогенних мікроорганізмів, таких як яйця гельмінтів, аскарид тощо, які потребують утилізації. Такий мул роками залишається на звалищах, що очікують на переробку. Наприклад, Бортницька станція аерації, споруджена ще в 60-ті роки, є єдиною очисною спорудою стічних вод міста Києва. Вона спроєктована на переробку 3 млн т осадів. На сьогодні, за різними оцінками, їх тут приблизно 30 млн т. Уся ця маса утримується загороджувальними дамбами, висоту яких доводиться постійно нарощувати через цілодобове надходження зі станції аерації 10 000 куб. м осадів. Якщо врахувати перепад висот у 46 м між муловими картами і рікою Дніпро, то наслідки у разі прориву дамби будуть катастрофічні.

Бортницька станція аерації.  Джерело: КМДА

Єдиним шляхом виходу з цієї ситуації є переробка осадів.

Бортницька станція аерації.  Джерело: КМДА

Українські вчені та громадські активісти пропонують новітній метод очищення побутових і стічних вод через технології ферментно-кавітаційного окислення  (ФКО). Серед його переваг – переробка стічних вод практично будь-якого ступеня забрудненості, утилізація мулових осадів стічних вод та отримання безпечного продукту, скорочення процесу повного очищення стічних вод до кількох годин, отримання після обробки якісної води, яка відповідає стандарту риборозвідних водойм, що дає можливість її повторного застосування, ліквідація неприємних запахів та шкідливих викидів в атмосферу. З-поміж інших переваг цього методу – можливість його застосовувати  неподалік населених пунктів через відсутність будь-яких шкідливих викидів, а також низький рівень шуму та істотне зменшення площ очисних споруд на 95%  порівняно з традиційними схемами. Першу таку установку вже облаштували в Житомирі.

Установка ФКО. Фото Олексія Сатова

За словами одного із авторів проєкту ФКО Олексія Сатова, її потужностей вистачає на переробку втричі більшої кількості відходів, ніж продукує обласний центр. 

«Коли почалася війна, ми зрозуміли, що треба щось робити із землею, отруєною мінами, згарищами.  Винайшли нову технологію  очищення від патогенів –  знешкодження солей важких металів, переведення їх у пасивний стан, і вони стали безпечними. Цього не робить ніхто в світі. Ми знешкодили яйця гельмінтів, які є надзвичайно шкідливими. Якщо вони потрапляють в організм людини – знищити їх практично неможливо. Кінцевим продуктом очищення стічних вод є корисний ґрунт. Введення в пропорціях у ґрунт продуктів нашої переробки є як антибіотик для землі», – розповідає Олексій Сатов.

Перероблений отруйний мул після обробки методом ФКО перетворюється на корисний ґрунт – основу для екологічного органічного добрива, який  в подальшому  можна вносити в землю як добриво.

«Ми перші у світі зробили чистий ґрунт, насичений біологічними сполуками у рухомій формі, які є надзвичайно корисними для рослин. Нарощення родючого шару дуже потрібне, адже земля дуже виснажена. За рахунок корисного ґрунту можна повертати родючість. А також знешкодити сліди війни – порохових газів, паливно- мастильних матеріалів», – стверджує Олексій Сатов.

Винахідники вже отримали висновки експертиз від Державного «Інституту охорони ґрунтів України» та дочірнього підприємства «Агрохіманаліз» щодо відповідності перероблених відходів  вимогам органічних добрив.  

«Ми зробили аналіз, а щоб потрапити в реєстр органічних добрив треба виростити рослину. Ми проходимо перевірку рослин, які виросли на цьому ґрунті. Сподіваємось, що до кінця року потрапимо до  реєстру допустимих добрив. Чекаємо на результати по трьох культурах – зернові, бобові й коренеплоди. За нашими спостереженнями й висновками, на гектар треба  2–3 тонни корисного ґрунту. Його вносять один раз на  4 роки. Це підвищує врожайність на 20% щонайменше», – розповідає Олексій Сатов.


Олексій Сатов

Чорнобильська земля, як полігон для післявоєнного очищення ґрунту

Дослідники з Робочої групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні як приклад демонструють супутникові знімки Ізюмського району Харківської області до і після бойових дій. Застосувавши методику обчислення наслідків обстрілів для ґрунтів, розроблену колегами з МБО «Екологія-Право-Людина» для сходу України, вони роблять невтішні висновки. На знімку зображено ділянку полів, площею 1 кв. км, засіяну озимими. Тут  нарахували 480 вирв від снарядів калібру 82 мм, 547 вирв від снарядів калібру 120 мм і 1025 – калібру 152 мм. Тільки на цьому квадратному кілометрі поля до ґрунту потрапило 50 тонн заліза, 1 тонна сполук сірки та 2,35 тонн міді. Важко розрахувати обсяг важких металів та інших сполук, кількість яких є меншою. Крім того, вибухами вивернуто щонайменше 90 000 тонн ґрунту.  Навіть важко уявити, скільки зусиль й ресурсів потрібно для відновлення поверхні поля.

Олексій Сатов з партнерами для відновлення ушкоджених війною земель пропонує той саме ферментно-кавітаційний метод. Його суть – не потрібно знімати забруднений ґрунт в зонах бойових дій. Цю землю можна лікувати внесенням шару переробленого корисного ґрунту. Для проведення експерименту українські розробники пропонують використати вражену радіацією землю із Чорнобильської зони.  

«У стічних водах є важкі метали.  Ми їх знешкоджуємо. Важкі метали знищити неможливо. Їх можна перевести в неактивних стан. Так само й радіація. Якщо ізотоп перевести в пасивний стан, він стає нешкідливим. Ми хочемо це науково довести. Але нам необхідно на законодавчому рівні розв’язати це питання. Потрібен дозвіл вивезти трохи чорнобильської землі в Житомир.  Експеримент переведення ізотопів ми готові профінансувати самостійно. Але держава має бути зацікавлена. У нас є обладнання  – привезіть радіаційний ґрунт і забирайте на виході корисний ґрунт. Спеціалісти оцінили якість переробки мулу й вплив корисного ґрунту на знезараження ґрунту та розвиток рослин», – розповідає Олексій Сатов.

Для продовження експерименту потрібні бажання та ресурси

Установка ФКО в Житомирі може переробити 100 000 кубічних метрів побутових та промислових стічних вод на добу, тоді як потреби міста  30 000 кубів на добу.  За словами Олексія Сатова, таке обладнання коштує 2 мільйони доларів й перше капіталовкладення вони зробили своїм коштом.

«Ми готові побудувати такий завод в іншому місті, але має бути зацікавленість місцевої влади та державна політика. Є стандарти й регламенти в сфері переробки твердих відходів. По стічній воді – немає. Євросоюз фінансує в Житомирі побудову станції очисних споруд, будують її чехи. Що вони роблять? Вони очистили воду, а з мулу отримують біогаз. Його використовують для виробництва електроенергії. Але після переробки на біогаз залишається 70 % дуже брудного ґрунту, який захоронюють на спецполігонах. Ми готові на експеримент й порівняти дві технології. Чеську й нашу. Кожному місту ми запропонуємо – не йдіть традиційним шляхом. Зараз будуть великі інвестиції в системи очистки, станції аерації. Але треба пробувати нове, що відповідатиме викликам», – наголошує Сатов.

Висновок

Україна після війни зазнала неймовірних втрат земельних ресурсів, і важливо оцінити розміри збитків. Чимало територій на довгі роки будуть визнані непридатними для обробітку або позначені  «червоними зонами»  як небезпечні. Частину земель можна відновлювати,  застосовуючи всі можливі варіанти  – розмінування, знезараження, внесення корисного ґрунту, зокрема й новітній метод ферментно-кавітаційного окислення  (ФКО).  Звісно,  для відновлення української землі потрібне бажання та об’єднання можливостей та ресурсів держави, міжнародних партнерів, місцевих влад, аграріїв, вчених та громадських активістів. 

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.   

Останні новини з категорії Аналітика

Чинники впливу на схильність до патерналізму серед українського населення

Що найбільше впливає на патерналістичні настрої українців, на основі даних громадської думки дослідив магістр соціології Ярослав Резнік
17 вересня 2024

«Не пустимо Україну в ЄС». Нова диверсія Путіна у виконанні Угорщини і… Молдови?

Подробиці чергової російської диверсії у виконанні угорського міністра на території Молдови – у статті Маріанни Присяжнюк для «Главкома»
10 вересня 2024

Аналіз законопроєктів №10249, №10177, №5344-д, №10439

Висновки та рекомендації, подані у звіті, ґрунтуються на серії експертних інтерв’ю та репрезентативному опитуванні громадської думки.
10 вересня 2024

Румунія прийде – порядок наведе. Навіщо Бухарест купує молдовський порт на кордоні з Україною

Маріанна Присяжнюк пояснює, чому наміри Бухареста придбати «Міжнародний вільний порт» Молдови, розташований у прикордонні України, Молдови,...
9 вересня 2024