ЗСУ може накрити вже 70% цілей у Криму – Тарас Жовтенко

Наскільки ворог знекровлений і розлючений після прильотів у Крим, від чого залежатимуть подальші систематичні удари по російських військових об'єктах на Кримському півострові та який сценарій деокупації Криму є найбільш реалістичним – про це в етері телемарафону «Об'єднані новини» розповів Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

«Бавовна» в Криму є результатом системної роботи сил оборони України

Ці успіхи з «бавовною», які ми бачимо у найнеобхідніших місцях на території тимчасово окупованого Росією Криму, є результатом системної роботи не лише українських спецслужб, а й усього оборонного сектору України, зазначив аналітик.

Він нагадав, що ця робота почалася минулого року зі знищення крейсера «Москва», який забезпечував як повітряне, так і вогневе прикриття російського військового угруповання на півдні України. Потім були удари по вишках Бойка, які демонтували російську систему радіоелектронної розвідки, далі – витіснення росіян з острова Зміїний, висадка українського спецназу на мис Тарханкут, знищення російських «аналоговнєт» ЗРК С-400 та іншої цінної російської техніки.

«Всі ці речі, окремі фрагменти пазлу, склали картину нашої спроможності не тільки завдавати удари по всьому Кримському півострову, обираючи пріоритетні цілі, а й мати можливість підстраховувати точність і ефективність цих ударів з середини півострова», – пояснив Тарас Жовтенко.

За його словами, фактичне знищення штабу командування Чорноморського флоту Росії у тимчасово окупованому Севастополі  стало не лише морально-психологічним ударом для ворога, але й усвідомленням того, що він, по-перше, не в змозі забезпечити безпеку власних військових об'єктів у Криму від ударів з повітря, а, по-друге, не здатен забезпечити внутрішню безпеку, тобто нейтралізувати роботу української розвідки, яка коригує ці удари з території самого Криму. Додаткове навантаження на російське командування складають логістичні проблеми навколо Криму і ті проблеми, які створюють їм українські збройні сили на полі бою.

Дальність дії систем ураження, які є в українських військових на озброєнні, дозволяє їм накривати близько 70% усього переліку цілей на території Криму, які входять до списку військових об’єктів в українського командування.

«Із тих умовних 70% ми справді можемо обирати, куди бити, і це не просто вибір, який диктується баченням вищого українського командування, а вибір, який диктується обставинами. Тобто ми це робимо з огляду на те, які спроможності є в росіян захистити той чи інший об'єкт», – наголосив Тарас Жовтенко.

Він також зазначив, що на подальший системний характер ударів і те, як і чим ми зможемо діставати військові цілі в Криму, впливатиме низка факторів, зокрема, наскільки ефективно росіяни зможуть використати потенціал залишків свого флоту у нових реаліях, чи вистачить у них ресурсів для посилення внутрішньої безпеки на півострові та наскільки креативно вони будуть підходити до захисту повітряного простору над Кримом.

 «Бо, зрозуміло, що з С-400 ми вже навчилися боротися, але чи будуть росіяни здатні щось цьому протиставити... Крім того, в нас є не тільки повітряні засоби для знищення російських цілей у Криму, у нас є військово-морські засоби, надводні морські засоби, на підході вже й підводні морські засоби», – розповів Тарас Жовтенко.

Перекриття доступу окупантів до Криму – один зі сценаріїв деокупації півострова

Одним із найбільш реалістичних сценаріїв деокупації Криму, який обговорюється як українськими, так і західними експертами, є перекриття доступу російських військових до Криму ззовні, наголошує Тарас Жовтенко.

«Просто закупорити залишки російських військ на півострові і їх там системно знищувати, – пояснює аналітик. – В якийсь момент ці військові заходи призведуть до певного політичного рішення. Якщо ми перетворимо для російського керівництва Крим на територію, яку вони не зможуть фізично використовувати у військових цілях, це змусить принаймні частину путінських еліт замислитися над тим, а чи потрібен він взагалі в такому випадку і такому  форматі. І зрештою, це один із варіантів, як може пройти деокупація цієї частини наших територій».

За словами Тараса Жовтенка, спектр інструментів, якими ми можемо дістати Кримського мосту, розширюється:

«Як мінімум, про це можна судити з інформації СБУ про надводні ударні дрони, які використовувалися для попередніх ударів по Кримському мосту. Сам факт того, що ця інформація пішла у публічний простір, свідчить про те, що у наших захисників є вже й інші, ще більш досконалі, інструменти для того, щоб продовжувати підносити росіянам сюрпризи у цій географічній точці».

Додатковими подарунками для Кримського мосту можуть стати ракети, на які Україна очікує від своїх німецьких та американських партнерів, вважає аналітик.

І зрештою, саме просування Збройних сил України у південному напрямку вглиб сухопутного коридору до узбережжя Азовського моря відкриває додаткові можливості для використання з ще більшою ефективністю тих крилатих ракет, наприклад Sky Sabre або Storm Shadow, які вже є на озброєнні в Україні, підсумував Тарас Жовтенко.