Олександр Резнік,
д.соц.н., завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник Центру політичної соціології
Перебіг збройного конфлікту на Донбасі як частина гібридної війни між Україною і Росією не останню чергу залежить від ставлення українців до можливих варіантів врегулювання.
Саме громадська думка щодо цих питань стала визначальною у політиці Президента України В. Зеленського. Однак результати опитувань в Україні російська пропаганда часто маніпулятивно інтерпретує як «втому громадян від війни» та свідчення того, що дедалі більше українців готові йти на поступки Росії.
Ці та подібні до них маніпуляції спираються на інтерпретації показників з багатьма варіантами відповідей, які неможливо об’єднати за однозначними напрямками «продовження війни» чи «капітуляції».
Тому існує потреба проаналізувати ці варіанти відповідей за визначальними ідентичностями. Адже вибір людьми певного варіанту відповіді має під собою визначений набір різних ідентичностей. Зокрема, ставлення до всього спектру питань україно-російської війни визначається як геополітичними орієнтаціями, так і мовно-етнічними ідентичностями.
Порівняння респондентів, які обрали певні варіанти можливої урядової політики щодо окупованого Донбасу, за цими ідентичностями дасть змогу визначити реальні частки тих, хто підтримує компромісні або безкомпромісні рішення.
Крім цього, існує достатня група населення, яка не може визначитися у цій проблемі, тому аналіз цієї групи у розрізі різних ідентичностей покаже потенціал невизначених респондентів приєднатися до певної політики щодо окупованого Донбасу.
Отже, метою дослідження є з’ясування геополітичних орієнтацій та мовних ідентичностей громадян України, які обрали різні варіанти політики щодо окупованих територій Донбасу.
Завдання дослідження:
- емпірично виокремити підтримку різних варіантів шляхів досягнення миру на Донбасі, проведення місцевих виборів на окупованих територіях та подальших дій у разі відсутності домовленостей;
- визначити геополітичні орієнтації та мовну ідентичність респондентів, які відповіли на запитання щодо політики на окупованому Росією Донбасі.
Емпіричний аналіз здійснено на основі загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 3–16 листопада 2020 р. Загалом було опитано 2002 респонденти за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.
В інструментарії дослідження застосовані показники, які відображають запитання щодо шляхів досягнення миру на Донбасі, проведення місцевих виборів на окупованих територіях та подальших дій у разі відсутності домовленостей.
Шляхи досягнення тривалого миру на Донбасі
Відповідаючи на запитання щодо шляхів досягнення тривалого миру на Донбасі, майже кожен п’ятий громадянин(-ка) схильний на поступки сепаратистам та керівництву Росії. Натомість 45,1% населення обрали ті варіанти відповідей, які загалом можна звести як безкомпромісну незгоду йти на поступки. Менше третини не визначилися у цьому питанні. Позиція, коли звільнення Донбасу обумовлюється визнанням анексії Криму, була обрана лише 2,6% респондентів.
Таблиця 1
Відповіді населення України на запитання «Яким чином, на Вашу думку, можна досягти тривалого миру на Донбасі?»
Варіанти відповідей | % |
Шляхом проведення прямих переговорів з «ДНР» і «ЛНР», визнаючи їх законною владою в окремих районах Донецької і Луганської областей | 10,4 |
Шляхом переговорів з керівництвом Росії і поступок, погоджуючись на автономію Донбасу | 8,7 |
Шляхом переговорів, погоджуючись на анексію Криму в обмін на повне звільнення Донбасу | 2,6 |
Шляхом продовження дипломатичного тиску на Росію і «ДНР» і «ЛНР», посилюючи всі можливі санкції | 9,5 |
Шляхом зміцнення економічного і військового потенціалу України, повної ізоляції окупованих територій | 23,8 |
Шляхом системної підготовки держави і суспільства до визволення окупованих територій | 11,8 |
Інше | 1,9 |
Важко сказати | 31,3 |
Аналіз геополітичних орієнтацій респондентів, які обрали різні варіанти шляхів досягнення миру на Донбасі, ґрунтувався на розподілах відповідей «вступ до Європейського Союзу», «вступ до Євразійського економічного союзу (з Росією, Білоруссю, Казахстаном)», «не приєднуватися до жодного союзу» та «важко сказати» (табл. 2).
Таблиця 2
Геополітичні орієнтації респондентів, які відповіли на запитання щодо шляхів досягнення миру на Донбасі, %
Шляхи досягнення тривалого миру | Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? | ||||
Вступ до ЄС | Вступ до ЄвразЕС | Неприєднання до жодного союзу | Важко сказати | ЗАГАЛОМ | |
Шляхом проведення прямих переговорів з «ДНР» і «ЛНР», визнаючи їх законною владою в окремих районах Донецької і Луганської областей | 18,4 | 41,1 | 30,9 | 9,7 | 100,0 |
Шляхом переговорів з керівництвом Росії і поступок, погоджуючись на автономію Донбасу | 21,3 | 35,1 | 31,0 | 12,6 | 100,0 |
Шляхом переговорів, погоджуючись на анексію Криму в обмін на повне звільнення Донбасу | 51,0 | 27,5 | 13,7 | 7,8 | 100,0 |
Шляхом продовження дипломатичного тиску на Росію і «ДНР» та «ЛНР», посилюючи всі можливі санкції | 74,7 | 4,2 | 13,7 | 7,4 | 100,0 |
Шляхом зміцнення економічного і військового потенціалу України, повної ізоляції окупованих територій | 66,7 | 3,2 | 22,1 | 8,1 | 100,0 |
Шляхом системної підготовки держави і суспільства до визволення окупованих територій | 61,3 | 5,1 | 25,5 | 8,1 | 100,0 |
Важко сказати | 43,1 | 9,8 | 28,8 | 18,3 | 100,0 |
Респонденти, які схильні до поступок шляхом проведення прямих переговорів з «ДНР» і «ЛНР» або ж керівництвом Росії, більшою мірою орієнтовані на проросійський напрямок або ж неприєднання до жодного союзу. Цікаво, що серед опитуваних, які погодилися на звільнення Донбасу в обмін на визнання анексії Криму, більше половини орієнтуються на вступ України в ЄС. Втім, серед них також є 27,5%, які орієнтуються на ЄвразЕС. Натомість респонденти, які обрали безкомпромісні варіанти звільнення українських територій, у переважній більшості налаштовані на європейську інтеграцію України. Показово, що респонденти, які не визначилися щодо політики на Донбасі, теж більшою мірою налаштовані на європейську інтеграцію або ж меншою мірою на неприєднання до жодного союзу, однак найменш вони схильні до євразійської інтеграції.
Розподіл респондентів, які обрали різні варіанти шляхів досягнення миру на Донбасі, за виміром мовної ідентичності (мови, яку вважають рідною) засвідчив суттєві відмінності (табл. 3).
Таблиця 3
Мовна ідентичність респондентів, які відповіли на запитання щодо шляхів досягнення миру на Донбасі, %
Шляхи досягнення тривалого миру | Яку мову Ви вважаєте рідною? | ||||
Українську | Росiйську | Іншу | Важко вiдповiсти | ЗАГАЛОМ | |
Шляхом проведення прямих переговорів з «ДНР» і «ЛНР», визнаючи їх законною владою в окремих районах Донецької і Луганської областей | 34,8 | 60,9 | 1,4 | 2,9 | 100,0 |
Шляхом переговорів з керівництвом Росії і поступок, погоджуючись на автономію Донбасу | 49,4 | 49,4 | 0,6 | 0,6 | 100,0 |
Шляхом переговорів, погоджуючись на анексію Криму в обмін на повне звільнення Донбасу | 60,8 | 37,3 | 0,0 | 2,0 | 100,0 |
Шляхом продовження дипломатичного тиску на Росію і «ДНР» та «ЛНР», посилюючи всі можливі санкції | 81,6 | 16,8 | 0,0 | 1,6 | 100,0 |
Шляхом зміцнення економічного і військового потенціалу України, повної ізоляції окупованих територій | 87,3 | 11,8 | 0,4 | 0,4 | 100,0 |
Шляхом системної підготовки держави і суспільства до визволення окупованих територій | 77,9 | 19,6 | 0,9 | 1,7 | 100,0 |
Важко сказати | 74,8 | 21,2 | 1,0 | 3,1 | 100,0 |
Так, респонденти, які погоджуються на досягнення миру шляхом проведення прямих переговорів з «ДНР» і «ЛНР», визнаючи їх законною владою, здебільшого (близько двох третин) демонструють російську мовну ідентичність і лише третина – українську. А респонденти, які схильні до переговорів з керівництвом Росії та надання автономії Донбасу, розділилися порівну: половина декларує рідною українську мову, а половина – російську. Натомість серед респондентів, які погоджуються на звільнення Донбасу ціною визнання анексії Криму, здебільшого (близько двох третин) демонструють українську мовну ідентичність і дещо більше третини – російську. Очікувано, що респонденти, які обрали безкомпромісні варіанти політики на Донбасі, у своїй переважній більшості демонструють україномовну ідентичність. Характерним є те, що невизначені респонденти щодо політики на Донбасі подібним чином (три четверті) вважають рідною українську мову і лише п’ята частина – російську мову.
Проведення виборів на окупованому Донбасі
Беручи до уваги результати відповідей на запитання щодо проведення місцевих виборів на неконтрольованій території ОРДЛО, більша частка населення схильна до безкомпромісних варіантів (табл. 4).
Таблиця 4
Відповіді населення України на запитання «Як Ви ставитеся до перспективи проведення місцевих виборів на неконтрольованих Україною територіях Донецької та Луганської областей (так звані «ДНР», «ЛНР»)»?
Варіанти відповідей | % |
Треба погодитися на місцеві вибори, бо це прискорить настання миру | 16,5 |
Вибори на цих територіях можна проводити, коли звідти підуть російські війська та відбудеться роззброєння бойовиків | 16,3 |
Вибори можна проводити лише через кілька років після повернення цих територій до складу України | 21,9 |
Проведення виборів неможливе, бо ці території втрачені для України | 13,9 |
Важко сказати | 31,5 |
Лише 16,5% опитаних погодилися на безумовне проведення місцевих виборів заради прискорення настання миру. І знов ж таки менше третини не визначилися у цьому питанні. Близько 14% взагалі ставляться до виборів з песимізмом, оскільки вважають ці території втраченими для України. Якщо об’єднати тих, хто допускає місцеві вибори лише після демілітаризації та повноцінного повернення на ці території українського суверенітету, то підтримка безкомпромісної позиції щодо місцевих виборів поширена серед 38,2% українців.
Питання місцевих виборів на Донбасі очікувано диференціювало респондентів за геополітичними орієнтаціями (табл. 5).
Таблиця 5
Геополітичні орієнтації респондентів, які висловили думки щодо місцевих виборів на окупованому Донбасі, %
Думки щодо місцевих виборів на окупованому Донбасі | Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? | ||||
Вступ до ЄС | Вступ до ЄвразЕС | Неприєднання до жодного союзу | Важко сказати | ЗАГАЛОМ | |
Треба погодитися на місцеві вибори, бо це прискорить настання миру | 27,6 | 31,5 | 35,2 | 5,8 | 100,0 |
Вибори на цих територіях можна проводити, коли звідти підуть російські війська та відбудеться роззброєння бойовиків | 59,7 | 5,2 | 24,3 | 10,8 | 100,0 |
Вибори можна проводити лише через кілька років після повернення цих територій до складу України | 70,0 | 3,4 | 19,7 | 6,9 | 100,0 |
Проведення виборів неможливе, бо ці території втрачені для України | 40,6 | 21,7 | 28,6 | 9,1 | 100,0 |
Важко сказати | 44,9 | 11,3 | 22,9 | 20,9 | 100,0 |
Підтримку безумовного проведення місцевих виборів підтримують респонденти, серед яких менша підтримка європейської інтеграції України і більша підтримка тих, хто виступає за вступ України в ЄвразЕС або ж неприєднання до жодного союзу. Серед прихильників безкомпромісних варіантів очікувано домінують прихильники вступу України до Європейського Союзу. Серед тих, хто заявляє про неможливість проведення місцевих виборів, оскільки ці території вже втрачені для України, також більше прихильників євроінтеграції, однак зафіксовані вагомі частки прихильників євразійської інтеграції та політики неприєднання. Подібним чином серед респондентів, які не визначилися щодо перспектив проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу, простежується найбільша частка (44,9%) орієнтованих на Євросоюз, водночас зафіксовані вагомі частки орієнтованих на неприєднання або ж геополітично невизначених.
Розподіл груп респондентів, які обрали певні варіанти проведення місцевих виборів на Донбасі, зафіксував відмінності за показником рідної мови (табл. 6).
Таблиця 6
Мовна ідентичність респондентів, які висловили думки щодо місцевих виборів на окупованому Донбасі, %
Шляхи досягнення тривалого миру | Яку мову Ви вважаєте рідною? | ||||
Українську | Росiйську | Іншу | Важко вiдповiсти | ЗАГАЛОМ | |
Треба погодитися на місцеві вибори, бо це прискорить настання миру | 46,1 | 51,5 | 0,9 | 1,5 | 100,0 |
Вибори на цих територіях можна проводити, коли звідти підуть російські війська та відбудеться роззброєння бойовиків | 83,1 | 15,1 | 0,6 | 1,2 | 100,0 |
Вибори можна проводити лише через кілька років після повернення цих територій до складу України | 84,0 | 13,5 | 0,7 | 1,8 | 100,0 |
Проведення виборів неможливе, бо ці території втрачені для України | 64,0 | 32,4 | 0,7 | 2,9 | 100,0 |
Важко сказати | 73,9 | 22,7 | 0,6 | 2,7 | 100,0 |
Серед прихильників безумовної згоди на місцеві вибори дещо більше тих, хто задекларував російську мову як рідну. Натомість серед прихильників безкомпромісних варіантів – переважна більшість з українською мовною ідентичністю. Серед групи респондентів, які вважають, що окуповані території втрачені і вибори неможливі, виявилося дві третини україномовних, а одна третина – російськомовних. Примітно, що серед невизначених респондентів домінують ті, хто вважає українську мову рідною.
Дії України на Донбасі за відсутності домовленостей
Результати відповідей українців на запитання «У разі, якщо домовленості про мир на Донбасі найближчим часом не буде, які дії з боку України Ви підтримали б?» не зафіксували домінуючого варіанту (табл. 7). Третина респондентів не змогла визначитися у цьому питанні. Продовження переговорів і досягнення прогресу навіть ціною нових поступок підтримала невелика частка населення (12,8%). Майже п’ята частина дорослого населення погодилася продовжувати переговори за умови поступок з боку Росії. Третина населення орієнтовані на обмеження контактів (лише питання співіснування або ж повне припинення).
Таблиця 7
Відповіді населення України на запитання «У разі, якщо домовленості про мир на Донбасі найближчим часом не буде, які дії з боку України Ви підтримали б?»
Варіанти відповідей | % |
Продовження переговорів і досягнення прогресу навіть ціною нових поступок | 12,8 |
Продовження переговорів, якщо Росія демонструє здатність іти на поступки | 18,5 |
Зведення переговорів винятково до питань про співіснування з тимчасово окупованими районами і гуманітарних питань (обмін полоненими) | 18,2 |
Фактичне припинення переговорів до кращих часів | 14,7 |
Інше | 2,5 |
Важко сказати | 33,4 |
Аналіз геополітичних орієнтацій респондентів, які висловили думки щодо дій України на Донбасі за умови відсутності домовленостей, виявив також відмінності (табл. 8).
Таблиця 8
Геополітичні орієнтації респондентів, які висловили думки щодо дій України на Донбасі за умови відсутності домовленостей, %
Дії України за умови відсутності мирних домовленостей | Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? | ||||
Вступ до ЄС | Вступ до ЄвразЕС | Неприєднання до жодного союзу | Важко сказати | ЗАГАЛОМ | |
Продовження переговорів і досягнення прогресу навіть ціною нових поступок | 22,4 | 39,2 | 28,6 | 9,8 | 100,0 |
Продовження переговорів, якщо Росія демонструє здатність іти на поступки | 45,1 | 16,0 | 29,1 | 9,8 | 100,0 |
Зведення переговорів винятково до питань про співіснування з тимчасово окупованими районами і гуманітарних питань (обмін полоненими) | 68,8 | 3,6 | 18,5 | 9,1 | 100,0 |
Фактичне припинення переговорів до кращих часів | 55,8 | 2,7 | 30,8 | 10,6 | 100,0 |
Важко сказати | 48,7 | 11,4 | 24,1 | 15,7 | 100,0 |
Серед респондентів, які підтримують продовження переговорів навіть ціною нових поступок, виявилося більше орієнтованих на Євразійський економічний союз; водночас серед цієї групи зафіксовано вагомі частки підтримки вступу України до ЄС та неприєднання до жодного союзу. Натомість серед прихильників продовження переговорів, але вже за умови поступок з боку Росії, домінують орієнтації на євроінтеграцію та дещо менше – на неприєднання до жодного союзу. Орієнтовані на обмеження контактів (лише питання співіснування або ж повне припинення) у переважній більшості спрямовані на євроінтеграцію. Серед невизначених респондентів також близько половини орієнтовані на євроінтеграцію.
Більш виразним є розподіл груп респондентів, які відповіли на запитання «У разі, якщо домовленості про мир на Донбасі найближчим часом не буде, які дії з боку України Ви підтримали б?», за мовними ідентичностями (табл. 9).
Таблиця 9
Мовна ідентичність респондентів, які висловили думки щодо дій України на Донбасі за умови відсутності домовленостей, %
Дії України за умови відсутності мирних домовленостей | Яку мову Ви вважаєте рідною? | ||||
Українську | Росiйську | Іншу | Важко вiдповiсти | ЗАГАЛОМ | |
Продовження переговорів і досягнення прогресу навіть ціною нових поступок | 41,6 | 54,9 | 0,4 | 3,1 | 100,0 |
Продовження переговорів, якщо Росія демонструє здатність іти на поступки | 65,0 | 32,0 | 0,5 | 2,4 | 100,0 |
Зведення переговорів винятково до питань про співіснування з тимчасово окупованими районами і гуманітарних питань (обмін полоненими) | 86,7 | 11,6 | 0,8 | 0,8 | 100,0 |
Фактичне припинення переговорів до кращих часів | 78,6 | 20,4 | 0,7 | 0,3 | 100,0 |
Важко сказати | 76,1 | 20,3 | 0,8 | 2,9 | 100,0 |
Серед громадян України, які підтримують продовження переговорів навіть ціною нових поступок, виявилося дещо більше людей з російською мовною ідентичністю. Натомість у прихильників безкомпромісних варіантів дій України у разі відсутності домовленостей включно з невизначеними домінують ті, хто задекларував українську мову як рідну.
Висновки
Геополітичні орієнтації в українському суспільстві є важливим маркером національної ідентичності, яка стає ключовою у сприйнятті різних політичних питань. Так само вибір рідної мови є свідомим самоідентифікаційним кроком. Часто люди, які вважають рідною мовою одну, а послуговуються у житті здебільшого іншою мовою, таким чином демонструють свою національну ідентичність. Саме крізь ці ідентичності формується громадська думка щодо таких важливих політичних питань, якими є політика України щодо окупованих територій на Донбасі.
Аналіз показав, що у суспільстві існує незначна група населення (12–18%), яка готова підтримати суттєві компроміси задля припинення війни на Донбасі. Близько половини населення не сприймають поступок з боку України на шляху досягнення миру на Донбасі, проведення місцевих виборів на окупованих територіях та подальших дій у разі відсутності домовленостей. Ці люди чітко налаштовані на європейську інтеграцію та демонструють українську мовну ідентичність.
Крім цього, існує майже третина громадян, які не можуть визначитися щодо різних питань політики на окупованих територіях Донбасу, однак вони здебільшого також налаштовані на євроінтеграцію України і декларують переважно українську мовну ідентичність. Таким чином, якщо їм доведеться визначатися на можливому референдумі щодо перспектив української політики на Донбасі, то, виходячи з їхніх ідентичностей, можна прогнозувати їхню підтримку безкомпромісних кроків уряду України.
_______________________
Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
