Серце змін — громадські організації. Занурюємось в основні терміни для знайомства з громадським сектором

Джерело: Новое время

Які тонкощі існують в роботі так званого третього сектора, чому адвокація не те саме, що робота адвоката, і хто такі стейкхолдери. Розбираємося в основних поняттях українського активізму.

Чи можете ви назвати себе активістом? Якщо ви донатили гроші на ЗСУ, розповсюджували потрібні для українського суспільства ідеї, ходили на збори ОСББ, сортували сміття, то так. Це базова форма активізму. Наступний рівень — участь у батьківському комітеті школи чи садочка, головування в будинковій організації, волонтерська діяльність. А є ще люди, які 24/7 працюють задля захисту прав тих чи інших груп населення або просування важливих змін. Вони створюють громадські організації, які працюють за особливим статутом та мають певні юридичні норми. Саме такі активісти просувають важливі реформи, інтегрують гострі соціальні проблеми в музичні фестивалі, мотивують освітян, захищають права корінних народів, збирають гроші для військових й усіляко рухають країну до позитивних змін. Та попри титанічну роботу цих людей ми все ще знаємо про них дуже мало.

Соціолог Сергій Шаповалов, який працює аналітиком у Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, вважає, що незнання про громадський сектор зумовлює масштабнішу проблему — відсутність довіри. І хоча нещодавнє опитування «Демініціатив» показало, що довіра до громадських організацій збільшилась, варто враховувати, що до повномасштабної війни ситуація була геть іншою. «Людині, яка не знає, чим займається та чи інша громадська організація, важко зрозуміти, як до неї ставитися. І тим більш важко оцінити користь чи, навпаки, шкоду від її діяльності, — пояснює Сергій Шаповалов. — Тому це великий виклик для громадських організацій — розвивати комунікаційні зусилля, досягати своїх цільових аудиторій, пояснювати потрібність своєї роботи й у такий спосіб заручатися підтримкою громадян».

Щоб розповісти все найцікавіше про громадські організації та українських активістів, ми розпочинаємо інформаційний спецпроєкт, у якому визначимо, що надихає цих людей, як функціонують їхні організації та як їм вдається перебувати в серці змін. У цьому нам допоможуть експерти та представники громадських організацій різних напрямів.

Насамперед розберемося з основними поняттями. Ми зібрали найбільш уживані терміни, які мають стосунок до громадянського суспільства, але часто неправильно трактуються або маловідомі широкому загалу.

Адвокація

Найімовірніше, почувши цей термін, ви згадаєте про адвокатів, про залу суду й харизматичну людину, яка захищає підсудного влучними аргументами. Власне, частка правди в цьому є. Адвокація — це дійсно про захист, але не конкретної людини, а прав та інтересів у найширшому розумінні. Організації, які займаються адвокацією, просувають інформацію, спрямовану на досягнення тієї чи іншої мети, надають різноманітну підтримку, а також буквально стають голосом людей, які потребують допомоги.

Громадянське суспільство, громадський сектор, третій сектор

Усе просто: це суспільство, яке складається з громадян — надзвичайно ініціативних, активних і в хорошому сенсі одержимих змінами. А ці громадяни, в свою чергу, об'єднуються в організації, що представляють інтереси інших в різних сферах життя «Громадські організації дають змогу долати та пом’якшувати проблеми, для розв’язання яких у держави немає ресурсу чи політичної волі, — продовжує Сергій Шаповалов. — Це стосується і допомоги вразливим групам у невеликих громадах, і просування системних змін у сфері нацбезпеки й оборони. Крім того, громадські організації вміють залучати ресурси для розв’язання цих проблем: волонтерські організації нині збирають сотні мільйонів гривень від громадян України для підтримки армії, аналітичні центри мають досвід залучення ресурсів міжнародних донорів для досліджень та адвокатування змін у тих чи інших сферах державної політики».

Експерт упевнений, що громадські організації забезпечують демократичність української держави: згуртовують проактивних людей, створюють майданчики для комунікації та координації зусиль. «Згадаємо, що відбулося в білорусі після спроби революції 2020 року: під каток репресій потрапили практично всі громадські організації, аж до невеликих благодійних, які ніколи не декларували жодних політичних цілей. У росії те саме відбувається вже давно», — пояснює аналітик.

Термін «громадянське суспільство» має чимало синонімів. Серед них найбільш уживані «громадський сектор», «третій сектор» (після державного сектора та бізнесу), а також власне «громадські організації».

Громадські організації

Громадські організації — це сформовані інституції, в які активісти об'єднуються, щоб досягти спільної мети. Громадські організації, або скорочено ГО, мають юридичну структуру та підпорядковуються українському законодавству. Організації можуть існувати за підтримки громади, бізнесу, міжнародних донорів та пожертв громадян.

Громадські ініціативи

Коли активісти бачать потребу змінити щось на краще, вони створюють певний план дій, спрямований на досягнення мети. Встановлення дитячого майданчика, що стане в пригоді родинам із сусідніх багатоповерхівок, чи антикорупційні реформи, які зумовлять помітні зміни для всієї України, — усе це приклади громадських ініціатив. Їх розробляють безпосередньо задля задоволення інтересів конкретного кола людей — жителів вулиці та будинку, членів певної соціальної групи або ж цілого демократичного суспільства.

Стейкхолдери

Розберемо на прикладі. Хто отримує найбільшу користь від громадської ініціативи? Громадяни. Саме на їх інтереси спрямовані всі зусилля та ініціативи, запроваджувані активістами. Вони і є стейкхолдерами — тобто тими, хто найбільше зацікавлений у якомога швидших змінах. Але є ще люди, які підтримують важливі ініціативи грошима, своїм часом чи працею. Вони також є стейкхолдерами. Інакше кажучи, це всі зацікавлені та залучені до реалізації певної громадської ініціативи особи та організації. До них належать керівники, інвестори, журналісти й лідери думок, а також ті, хто отримують благо від тієї чи іншої діяльності.

У наступних матеріалах ми будемо доповнювати словничок громадянського сектору та з’ясуємо, у чому полягає цінність роботи активістів, із якими міфами про свою працю вони стикаються та як долучитися до однієї з ініціатив.